Українські народні страви презентация

Содержание

Слайд 2

Борщ

Борщ

Слайд 3

Поширення та походження борщу Існує поняття так званого борщового пояса,

Поширення та походження борщу

Існує поняття так званого борщового пояса, котрий простягається від

південно-східної Польщі через Україну, Білорусь до регіонів Волги та Дону. Проте борщі поширені і в інших країнах, наприклад уТуреччині 
Слайд 4

Види борщу Існує багато регіональних різновидів борщу. Так, наприклад, традиційним

Види борщу

Існує багато регіональних різновидів борщу. Так, наприклад, традиційним для Львова вважається борщ

без капусти, для Києва — з бараниною та яловичиною, Полтави — на гусячому бульйоні, а в борщ по-харківськи додають пиво
Слайд 5

Львівський борщ

Львівський борщ

Слайд 6

Київський борщ

Київський борщ

Слайд 7

Вареники

Вареники

Слайд 8

Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем,

Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в

українській національній кухні. Вони часто згадуються в українському фольклорі.
Вареники традиційно ототожнюють з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися нашими пращурами як жертовна їжа, присвячена богині води. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.[4]
Слайд 9

Вигляд Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який

Вигляд

Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша

начинка. В залежності від форми пласту тіста (квадратики чи круги) — з них одержують трикутні (складуючи протилежні кути квадрату) чи півкруглі вареники (вирізаючи з пласту розкачаного тіста склянкою круги — «варени́чки»).
Слайд 10

Начинку вкладують в центрі кожного квадратика чи кружка тіста таким

Начинку вкладують в центрі кожного квадратика чи кружка тіста таким чином,

щоб вареник не переповнявся і тісто не дуже натягувалось — і зліплюють краї.
Слайд 11

Сало

Сало

Слайд 12

Са́ло — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та

Са́ло — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної

національної кухні. У минулі часи сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770–870 ккал на 100 г), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. 
Слайд 13

Зберігання Для цього сало для тривалого зберігання засолюють. Інколи, для

Зберігання

 Для цього сало для тривалого зберігання засолюють. Інколи, для назви солоного

або копченого сала, використовують слово іншомовного походження — шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.
Сьогодні, коли поширюється здорове харчування з невеликим вмістом жирів, сало стає більше традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.
Слайд 14

Слайд 15

Медецина Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не

Медецина

Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й

не знищені грубою переробкою. Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.
Имя файла: Українські-народні-страви.pptx
Количество просмотров: 211
Количество скачиваний: 1