Слайд 2
![Розвиток філософії Філософське обґрунтування нових методів у науці пов'язане передусім](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-1.jpg)
Розвиток філософії
Філософське обґрунтування нових методів у науці пов'язане передусім з двома
іменами - англійця Френсіса Бекона (1561-1626) і
француза Рене Декарта (1596- 1650).
Ф.Бекон обґрунтував емпіричний метод (досвідний) вивчення природи. Основа істинного знання - тільки досвід.
Слайд 3
![Розвиток філософії Філософська система Р.Декарта інша, він - родоначальник раціоналізму.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-2.jpg)
Розвиток філософії
Філософська система Р.Декарта інша,
він - родоначальник раціоналізму.
Зразком для
всіх наук Декарт вважав математику з її суворими доказами. В ясності і чіткості думки, а не в практиці Декарт бачив критерій істини. Знамениті його вислови: “Мислю - значить існую”,
“У всьому сумнівайся”.
Слайд 4
![Просвітництво Просвітництво - це політичний, ідейно-філософський та культурний рух, поширений](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-3.jpg)
Просвітництво
Просвітництво - це політичний, ідейно-філософський та культурний рух, поширений у
країнах Західної Європи у ХVІІ-ХVІІІ ст. Просвітники критикували феодально-релігійний спосіб життя і утверджували духовно-ідеологічні та політичні засади буржуазного суспільства.
Слайд 5
![Соціальні питання просвітників - Досягнення ідеального суспільства можливе лише через](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-4.jpg)
Соціальні питання просвітників
- Досягнення ідеального суспільства можливе лише через звільнення
людини від релігійних та станових забобонів, через розповсюдження освіти й науки.
- Ставилась під сумнів схоластична система навчання. Схема "учитель-учень", за якою вимагалася точна інтерпретація "істинних знань" учителя, не задовольняла допитливий розум.
Слайд 6
![Енциклопедизм Духовно-інтелектуальний та освітній феномен європейської культури другої половини XVIII](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-5.jpg)
Енциклопедизм
Духовно-інтелектуальний та освітній феномен європейської культури другої половини XVIII ст.
Енциклопедистами називали осіб, які входили до складу колективу авторів французької "Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел",
опублікованої в 17-ти томах тексту
та 11 -ти томах ілюстрацій.
Натхненниками та редакторами Енциклопедії були Д. Дідро та математик Ж.-Л. д'Аламбер.
Слайд 7
![Зародження опери Перша опера була поставлена у Венеції 1637 р,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-6.jpg)
Зародження опери
Перша опера була поставлена у Венеції 1637 р, яку
протягом певного часу вважали маловартісним ліричним жанром.
З розвитком опери тісно пов'язана творчість
Георга-Фрідріха Генделя (1685-1759).
Слайд 8
![Художні стилі Бароко (від італ. barocco - вигадливий, химерний, дивний)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-7.jpg)
Художні стилі
Бароко (від італ. barocco - вигадливий, химерний, дивний) ,
охопив всі види художньої творчості літературу, музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво, світогляд та спосіб життя тогочасної людини.
Одним з найяскравіших представників барокового мистецтва Італії, законодавцем смаку та моди епохи Бароко був
Джованні- Лоренцо Берніні.
Слайд 9
![Берніні "Екстаз святої Терези"](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-8.jpg)
Берніні "Екстаз святої Терези"
Слайд 10
![Берніні "Викрадення Прозерпіни"](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-9.jpg)
Берніні "Викрадення Прозерпіни"
Слайд 11
![Лоренцо Берніні ”Давид”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-10.jpg)
Слайд 12
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-11.jpg)
Слайд 13
![Собор св. Петра в Римі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-12.jpg)
Слайд 14
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-13.jpg)
Слайд 15
![Собор св. Петра в Римі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-14.jpg)
Слайд 16
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-15.jpg)
Слайд 17
![Зимовий палац Б.Растреллі в Петербурзі.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-16.jpg)
Зимовий палац Б.Растреллі
в Петербурзі.
Слайд 18
![Зимовий палац](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-17.jpg)
Слайд 19
![Великий палац в Петергофі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-18.jpg)
Великий палац в Петергофі
Слайд 20
![Фонтани в Петергофі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-19.jpg)
Слайд 21
![Веласкес “Поклоніння волхвів”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-20.jpg)
Веласкес
“Поклоніння
волхвів”
Слайд 22
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-21.jpg)
Слайд 23
![“Христос на хресті”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-22.jpg)
Слайд 24
![Рубенс ”Святий Себастян”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-23.jpg)
Слайд 25
![Рубенс “Чотири філософа”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-24.jpg)
Слайд 26
![Рубенс “Венера перед дзеркалом”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-25.jpg)
Рубенс
“Венера перед дзеркалом”
Слайд 27
![Рубенс “Мадонна в вінку”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-26.jpg)
Слайд 28
![Рубенс “Зняття з хреста”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-27.jpg)
Слайд 29
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-28.jpg)
Слайд 30
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-29.jpg)
Слайд 31
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-30.jpg)
Слайд 32
![Ван Дейк “Діти Карла I”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-31.jpg)
Слайд 33
![Ван Дейк “Карл I, король Англії, в трьох ракурсах”.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-32.jpg)
Ван Дейк “Карл I, король Англії, в трьох ракурсах”.
Слайд 34
![Рембрант “Голова Христа”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-33.jpg)
Слайд 35
![Рембрант “Повернення блудного сина”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-34.jpg)
Рембрант
“Повернення блудного сина”
Слайд 36
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-35.jpg)
Слайд 37
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-36.jpg)
Слайд 38
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-37.jpg)
Слайд 39
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-38.jpg)
Слайд 40
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-39.jpg)
Слайд 41
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-40.jpg)
Слайд 42
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-41.jpg)
Слайд 43
![Франсуа Буше "Тріумф Венери" Справжнім представником мистецтва рококо вважається Франсуа](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-42.jpg)
Франсуа Буше "Тріумф Венери"
Справжнім представником мистецтва рококо вважається Франсуа Буше (1703-1770).
У його творчості культура рококо виявилася повною мірою.
Слайд 44
![Буше "Купання Діани"](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-43.jpg)
Слайд 45
![Франсуа Буше “Повернення Діани з полювання”.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-44.jpg)
Франсуа Буше “Повернення Діани з полювання”.
Слайд 46
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-45.jpg)
Слайд 47
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-46.jpg)
Слайд 48
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-47.jpg)
Слайд 49
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-48.jpg)
Слайд 50
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-49.jpg)
Слайд 51
![Ватто “Урок музики”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-50.jpg)
Слайд 52
![Ватто “Кокетки”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-51.jpg)
Слайд 53
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-52.jpg)
Слайд 54
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-53.jpg)
Слайд 55
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-54.jpg)
Слайд 56
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-55.jpg)
Слайд 57
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-56.jpg)
Слайд 58
![Художній стиль класицизм Класицизм - це художній стиль та естетичний](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-57.jpg)
Художній стиль класицизм
Класицизм - це художній стиль та естетичний напрям
у європейській літературі та мистецтві XVII - XVIII ст., однією з рис якого було звернення до образів і форм античного мистецтва і літератури як ідеального художньо-естетичного еталона.
Слайд 59
![Пуссен “Викрадення сабінянок”](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-58.jpg)
Пуссен “Викрадення
сабінянок”
Слайд 60
![Давид “Автопортрет “](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-59.jpg)
Слайд 61
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-60.jpg)
Слайд 62
![Давид “Смерть Сократа”.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-61.jpg)
Слайд 63
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-62.jpg)
Слайд 64
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-63.jpg)
Слайд 65
![Класичний напрям в мистецтві У стилі класицизму було зведено Версальський](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-64.jpg)
Класичний напрям в мистецтві
У стилі класицизму було зведено Версальський
палац з дивовижним парком, Будинок та Собор Інвалідів, Площу Перемог у Парижі, відновлюються роботи в Луврі.
З середини XVIII ст. європейське мистецтво знову звернулося до класики, але на новій ідейній основі. Нею стала ідеологія Просвітництва.
Слайд 66
![Собор Св. Павла в Англії](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-65.jpg)
Слайд 67
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-66.jpg)
Слайд 68
![Собор Св. Павла](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-67.jpg)
Слайд 69
![Версальський палац](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-68.jpg)
Слайд 70
![Інтер'єр Версальського палацу](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-69.jpg)
Інтер'єр Версальського палацу
Слайд 71
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-70.jpg)
Слайд 72
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/92669/slide-71.jpg)