Тексты мифов (латынь) презентация

Vir pauper ad fluvium sedens , flebat et lamentabat, nam securis in aquam exciderat. Tum fluvii deus, qui fletum viri audiverat: "Cur ploras?" – interrogavit. Tum vir : " securis mea excidit in aquam; faber sum, et securim novam emere non possum". Tum paulo post deus venit, duas secures gerens.Prima secures aurea erat,secunda-argentea.Sed faber secures,quas deus gesserat,non accepit. Deus probitate viri commotus tres secures probo donavit.
Faber laetus domum properavit et vicinis omnia narravit. Tum vicinus ad fluvium properavit et securim sua sponte in aquam dimisit .Et ad fluvium sedens lamentavit. Tum deus emersit, auream securim gerens et: "Estne tua?" – interrogavit.» Mea est»,-clamavit.Tum deus iratus:» Homo es avarus,neque auream neque tuam securim habebis».

De Prometheo
(Про Прометея)
Прометей, який за допомогою Мінерви створив людей з землі і води, надав людському роду великі благодіяння. Прометея часто запрошували на свої бенкети. І тому Прометею стало відомо рішення Юпітера знищити всіх людей. Тоді він з'явився на небо, викрав вогонь, який Юпітер заборонив давати людям і подарував його людям. Хоча гнів Юпітера був великий, він не забрав людський рід. Але Юпітер наказав Вулкану прикувати Прометея залізними ланцюгами до скелі в Кавказьких горах,щоб кожен день орел клював його печінку. Та частина печінки, яку орел з'їдав за день, вночі відростала. Таким чином він завдавав Прометею величезні страждання. Згодом Геракл убив орла стрілою і звільнив Прометея.

Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex terrā et aquā fecĕrat, de genĕre humāno bene meruit. Di saepe Prometheum ad epūlas suas invitabant. Ităque consilium Iovis, qui omnes homĭnes necāre constituerat, Prometheo notum erat. Prometheus Aliquando in caelum venit, ignem, quem luppĭter hominibus negaverat, de Olympo subduxit et hominibus donavit. Quamquam ira Iovis magna erat, genus humānum non delevit. Prometheum autem Vulcānus jussū Iovis in monte Caucăso ferreis catēnis ad saxum all igavit cotidiēque aquĭla iecur Promethei devorabat. Jecŏris pars, quam aquĭla interdiu devoraverat, noctu crescebat. Ita Prometheus ingentes dolōres tolerabat. Postea Hercŭles aquĭlam sagittā necavit, Prometheumque liberavit.

Galli Romam expugnant
Успішно атакували галли Рим, наш Римі, в четвертому столітті до епохи був у великій небезпеці. Французькі війська римлян до річки Алії протиріччя з ними прямує. Багато римляни були вбиті. Римляни тоді тільки в Капітолій, щоб захистити з'єднання. Трохи після французького короля в ворота чоловіків прорвалися. Після підпал будівель, Капітолій без взаємодії. Для Маркуса Manlius Капітолію активно захищали або здалися. В даний час велика дефіцит кукурудзи давила римлян. Так назвали перемир'я з французами зробив. Він зажадав ціни на золото, князь великий галлів. "Якщо золото, - сказала вона, - pependeritis, евакуювати. Не має значення, якщо ви дозволите, ні люди, ні жінки, ні жаліти дитину." Роман золото доставляється. Французи, однак, не були задоволені з виправданням. Тоді матрони, одна з окрас власного Галлії, і благав "бути убитим, - сказала вона, - її чоловіка і синів, тим то це наш обов'язок, щоб скинути всі прикраси". Як інші виніс традиції, правитель з галлів, після того як він повісив трубку, золото, золото меч, додав він і сказав: "Горе переможеним"