Кращі казкові книги XX століття презентация

Кращі казкові книги XX століття
В.З.Нестайко. ДИТИНСТВО - ЧУДОВА КРАЇНА...

Шматочок інтерв’ю
Всеволоде Зіновійовичу, чим “купуєте” читачів у своїх книгах?
Мій предок, коли цариця Катерина ліквідувала Січ, опинився на Тернопільщині. У моєму роду були всі священики. З іншого боку — гречкосії. Вони передали мені у спадок народний гумор, який допомагає писати веселі книжки, — говорить Всеволод Зіновійович.
Книжка має бути веселою, щоб зацікавити дитину?
Письменник, який пише дитячу книжку, мусить мати талант — це найголовніше. Якщо йому Бог дав здібності, якщо він розуміє дитячий характер, то писатиме цікаво. А діти люблять читати цікаві книжки…………………

ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО
«Тореадори з Васюківки».
Захоплюючий пригодницький сюжет твору

Народився
Всеволод Зіновійович Нестайко 30 січня 1930 року
в місті Бердичеві
на Житомирщині
м. Бердичів у 30 роки

Ішов страшний 1933 рік і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ.
Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві.
м. Київ у 30 роки

Неповторна Країна Дитинства, створена Всеволодом Нестайком
«Всі болі розтоптаного війною мого дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося, - сонячно. Весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими”.

Перше оповідання для дітей побачило світ у 1954 році в журналі “Барвінок”.
Перша книжка «Шурка і Шурко»
побачила світ
у 1956 році.

Твори для молодших школярів, підлітків

Пригодницькі повісті, детективи

«Слідство триває»
Детективні п'єси про драматичні долі підлітків з неблагополучних сімей, про складні стосунки батьків і дітей.
«Таємничий голос за спиною»
Три детективні повісті про незвичайні пригоди двох п'ятикласників: "Таємничий голос за спиною", "Повторне зникнення Ципи", "Агент СД".

Книги В. 3. Нестайка перекладено двадцятьма мовами

Нагороди
В. Нестайко за
повість-казку
«Незвичайні
пригоди у лісовій
школі» в 1982 році
удостоєний премії
імені Лесі Українки

Премія імені Миколи Трублаїні за повість-казку«Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»
Премія імені Олександра Копиленка за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»

На першому Всесоюзному конкурсі
на кращу книгу для дітей за повість
в оповіданнях «П'ятірка з хвостиком»
він був удостоєний другої премії
У 2012 році
Відзнака
«Золотий письменник України»

2004 р. “Тореадори з Васюківки ” посіли 1 місце
На форумі видавців у Львові
(видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») в новій редакції.
Зустріч В. Нестайка з читачами

Указом Президента України
№ 53/2010 від 20 січня 2010 р.
В. Ющенко нагородив Всеволода Нестайка
Орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» внесено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із видатних творів сучасної літератури для дітей
Г.-Х. Андерсен

«Тореадори
з
Васюківки»
Рік: 1965,
Харківська
телестудія
Режисер: С.Зелікін, В.Осипянц
Тривалість:
00:29:03
Мова:
Українська
Актори:
Сашко Бартєнєв, Сашко Мінін,
Коля Ушаков,
дуже терпляча корова Лиска

“Одиниця з “обманом””

«Одиниця
з
обманом»
Кінофільм премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984),
Відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово, 1985

Еволюція “Тореадорів…”

Трилогія
«Тореадори з Васюківки»,
«Незнайомець з тринадцятої квартири»,
«Таємниця трьох невідомих»

Теорія літератури
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.
Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.
Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.
Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.

ТОРЕАДОР
головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього смертельного удару.

Ми… хлопці неабиякі
- Ми, казав, - з тобою, Павлушо, хлопці неабиякі. Справді, без брехні, ми таки хлопці з фантазією. Скажи?
- З фантазією, - підтакував я.
- Ти чув, як дід Салимон учора біля сільмагу казав: “Ондо, - каже, - Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні”.
- треба, щоб усі про нас так говорили. Треба, щоб слава про нас гриміла на всю Васюківку, як радіо на травневі свята.
Ява весь час вигадував різні
штуки-викаблуки заради нашої слави.

Метро під свинарником
Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
М
дід Варава
Ява

- У-у, скотиняка! Щоб ти… Це через неї ми вскочили в халепу.
У нас була прекрасна, благородна ідея – провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція “Клуня” - станція “Крива груша”. Три копійки в один кінець. Родичі – безплатно. З учительки математики – п’ять копійок.
Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом – непередбачена катастрофа! – клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти – дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і …
П’ятипудова льоха Манюня, противнюча
й плямиста, як географічна карта

Отож ми з ним піймали в лісі пугутькало і випустили в клубі під час лекції на тему “Виховання дітей у сім’ї”. Лектор упав з трибуни і вилив собі на голову графин з водою.

- Давай влаштуємо бій биків.
- Тореадори – то найсміливіші герої і ловкачі. Головне – тренування і спритність: красиво вимахувати червоною плахтою і ловко вивертатись, щоб рогом не зачепило. Розумієш? Уперше в історії Васюківки – бій биків. Тореадор Іван Рень і тореадор Павло Завгородній! Гості з’їжджаються з усієї України. Трансляція по радіо й по телевізору. Навіть у Жмеринці видно буде.

Ні, хай з бугаєм Петькою вороги наші б’ються
Насамперед – бик. Кандидатура колгоспного бугая Петьки була відхилена одразу. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі – наче тракторні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор.
Цього літа один дачник мало не вмер з переляку. Лежав на вигоні голий-голісінький – загоряв. І раптом – Петька. Дачник як рвоне. Бугай за ним. А тут телеграфний стовп на дорозі. Як той дачник на стовп видряпався – досі невідомо. Але факт – півдня загоряв на ізоляторах, тримаючись за дроти.

Другою кандидатурою був цап Жора. Це я його кандидатуру висунув, щоб помститися. Дуже мені противнючий був цап Жора, бо з’їв мою сорочку, коли я у калабані купався.
Але Ява мене не підтримав.
- Ні, - сказав він. – Жора дуже балакучий. Весь час мекекече. Ми й оплесків не почуємо. І йдеться про бій биків, а не цапів.

- Слухай, то, може, узяти просто корову? Кращої кандидатури, ніж ваша Контрибуція, і не придумаєш.
- Ну, гаразд, спробуємо Контрибуцію.
Килимок і капелюшок – то був наш тореадорський реманент. По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві прекрасні шпаги.
Я затамував подих – зараз почнеться. Ява замахав килимком ще дужче. Контрибуція – анічичирк!
І раптом… Раптом я побачив Яву десь високо в небі. Він почав бігти, по-моєму, ще в небі.

Ми прислухалися. І виразно почули з глибини плаксиве щеняче скімлення.
- Отже так, - сказав Ява. – Я сідаю в цеберку й опускаюся. А ти мене держиш.
Ого – го! Ну й важко! Тягну, аж присідаю.
- Яво! Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю!
Першим на землю ступив “товариш Собакевич” – кудлате, капловухе руде цуценя, а тоді вже Ява.

Тема: зображення пригод хлопців, які, потрапляючи в складні ситуації, намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.
Ідея: схвалення дитячої кмітливості, винахідливості, їх почуття гумору; осуд необдуманих вчинків.
Рід літератури: епос.
Жанр: пригодницько-гумористична
повість.
Висновок: саме в дитинстві форму-
ється людське “я”, і хоча хлопці беш-
кетують, але в кожного з них добре
серце, благородні наміри.

Сюжет
Частина1, розділ1.
Е
З
К
Р
Знайомство з Іваном
Ревою та Павлом
Завгороднім, їхніми
родинами, місцем
подій
Прагнення хлопців до пригод
порятунок щеняти
з колодязя
метро під свинарником
корида з коровою
мрія про підводний човен
Щасливе закінчення
хлоп’ячих пригод

І ВАРІАНТ Характерні риси
Веселі
Необережні
допитливі
не люблять навчатися ЯВА
боягузи ПАВЛУША
добрі
сміливі
покірні
із почуттям гумору
все роблять навмисне
не люблять тварин
ІІ ВАРІАНТ Риси характеру не притаманні хлопцям

а) Волоцюгою;
б) авантюристом;
в) пройдисвітом.
1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

2. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:
а) у Києві;
б) Харкові;
в) Львові.

3. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?
а) «Подвір'я» і «Городина»;
б) «Сонячна» і «Кропив'яна»;
в) «Клуня» і «Крива груша».

4. Для вчительки мате-
матики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:
а) три копійки;
б) п'ять копійок;
в) одна копійка.

5. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?
а) Не вистачало будматеріалів;
б) дід побачив і почав сварити;
в) у підземелля потрапила
свиня і все зруйнувала.

6. Тореадори, на думку Яви, — це:
а) люди, що ризикують
своїм життям;
б) найсміливіші герої і ловкачі;
в) гумористи і циркачі.

7. Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:
а) написали в газеті;
б) транслювали по радіо і по телевізору;
в) знав увесь світ.

8. Яке лихо вчинив бугай Петька?
а) Загнав дачника на
телеграфний стовп;
б) розбив сусідську огорожу;
в) зіпсував комбайн Миколи.

9. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?
а) Кандидатуру на бій з коровою;
б) суперечку — хто сильніший;
в) бажання покататися на
Миколиному комбайні.