Слайд 2
План
Визначники
Мінори
Алгебраїчні доповнення
Слайд 3
Визначники
До квадратної матриці А порядку n можно зіставити число detA ( ),
яке називається її визначником (детермінантом) наступним чином:
Слайд 4
Слайд 5
На відміну від матриці визначник обмежується справа та зліва одинарною лінією.
Слайд 6
Щоб знайти визначник другого порядку,
множимо елементи головної діагоналі та
віднімаємо добуток елементів побічної
діагоналі:
Обчислення
визначника другого порядку ілюструється схемою:
Слайд 7
Слайд 8
При обчисленні визначника 3-го порядку зручно користуватися правилом трикутників (або Саррюса), яке схематично
можна записати наступним чином:
Щоб знайти визначник третього
порядку, будуємо шість добутків таким чином:
Слайд 9
Слайд 10
Мінори
Означення.
Мінором Мij, що відповідає елементу аij
матриці, називається визначник, який
відповідає матриці,
утвореній з матриці
викреслюванням i-го рядка та j-го стовпця.
Слайд 11
Алгебраїчні доповнення
Означення. Алгебраїчним доповненням Аij,
що відповідає елементу аij матриці,
називається відповідний мінор,
взятий зі
знаком “+”, якщо сума його індексів парна, і
зі знаком “-”, якщо сума його індексів
непарна.
Слайд 12
Приклад: Дано матрицю
Обчислити мінори М12 і М22 та алгебраїчні доповнення А12 і
А22.
Слайд 13
Алгебраїчні доповнення: теореми.
Теорема 1. (Теорема Лапласа)
Значення визначника п-го порядку, що
визначає матрицю,
дорівнює сумі добутків
елементів довільного рядка або довільного стовпця
на відповідні алгебраїчні доповнення.
Для визначника виконуються такі
рівності:
Слайд 14
Приклад: Обчислити визначник розкладаючи
його за елементами третього рядка:
Слайд 15
Теорема 2. Сума добутків елементів будь-якого
рядка або стовпця визначника на алгебраїчні
доповнення
відповідних елементів іншого рядка,
чи стовпця дорівнюють нулю.