Вступ до кліометрики презентация

ЛІТЕРАТУРА
Ковальченко, И. Д. Методы исторического исследования [Текст] / Иван Дмитриевич Ковальченко. – М.: Наука, 1987. – 324 с.
Количественные методы в исторических исследованиях:
учеб. пособ. [Текст] / под ред.
И. Д. Ковальченко. – М.: Высш. шк., 1984. – 384 с.

ЛІТЕРАТУРА
Миронов, Б. Н. История в цифрах. Математика в исторических исследованиях: учеб. пособ. [Текст] / Борис Николаевич Миронов; под ред.
И. Д. Ковальченко. – Л.: Наука, 1991. –
168 с.
Славко, Т. И. Математико-статистические методы в исторических исследованиях: учеб. пособ. [Текст] / Татьяна Ивановна Славко; под ред. И. Д. Ковальченко. –М.: МГУ, 1981. – 234 с.

ЛІТЕРАТУРА
Федоров-Давыдов, Г. А. Статистические методы в археологии [Текст] / Герман Алексеевич Федоров-Давыдов. – М., 1987. – 215 с.
Формализованно-статистические методы в археологии (анализ погребальных памятников) [Текст] / отв. ред. С. П. Пачкова. – К.: Наук. думка, 1990. – 304 с.

ЛІТЕРАТУРА
Святець, Ю. А. Кліометрика. Формально-кількісні та математико-статистичні методи: підручник [Текст] / Ю. А. Святець. –Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – 384 с.

ПЛАН
Етимологія терміна “кліометрика”. Предмет та завдання курсу.
Інформаційні засади дисципліни.
Системне уявлення про світ.
Моделювання як основний засіб вивчення явищ і процесів минулого.

Етимологія терміна “кліометрика”
Муза Κλειώ
грец. μετρεώ -- вимірюю

Предмет дисципліни
методи кількісного оцінювання закономірностей історичних явищ і процесів

Основні завдання курсу
обґрунтувати теоретико-методологічні засади можливості і необхідності застосування кількісних методів в історичних дослідженнях;
опанувати основними прийомами, методами та одиницями вимірювання історичних явищ і процесів;
засвоїти основні засади та отримати навички контент-аналізу історичних джерел;
навчитися оцінювати статистичні характеристики сукупності об’єктів спостереження та закон їх розподіл;
опанувати методи реалізації структурного аналізу соціальних систем;
навчитися застосовувати пакети стандартних програм статистичного аналізу даних.

2. Інформаційні засади дисципліни
Ентропія – міра невизначеності
Максимальна ентропія => повна
невизначеність (відсутність
знань)
Нульова ентропія => абсолютна визначеність (100%-вий
результат)

Ймовірнісна природа інформації
Події відбуваються завжди з певною ймовірністю
Детерміновані явища – наслідок високої ймовірності результату (події)
Причина та наслідок пов’язані через частотне вимірювання
Теоретичні уявлення в науці – результат згоди більшості науковців з положеннями теорії

Теорема Готлоба Фреге
про неповноту формальних мов
В будь-якій формальній мові завжди існують твердження, спростувати або довести засобами цієї мови неможливо

Знакова природа інформації
знаки полісемічні (багатозначні) (Чарльз Пірс)
знаки – це єдність означуваного та означального (Фердинанд де Соссюр)
знаки виступають заступниками того, що позначають (Умберто Еко)
інформація передається знаками
знаки взаємопов’язані в знаннях

ВИСНОВКИ
Ймовірнісна природа інформації потребує кількісного оцінювання її достовірності
Твердження, які не можна перевірити мовою історичної науки, можна верифікувати математичними методами

3.Системне уявлення про світ
Система – цілісна множина взаємопов’язаних елементів
Елемент – найменша, логічно неподільна частина системи

Структура системи
Структура – це комплекс взаємозв’язків між елементами системи
Структура відповідальна за якість системи
Системи, що складаються з однакових елементів, але мають відмінні структури, будуть різноякісними

Властивості систем:
цілісність
функціональність
синергетичність
емерджентність

Цілісність
наявність цілі (мети) існування
система існує лише як щось цілісне
Мета – бажаний або уявний
прикінцевий стан системи

Функціональність
всі системи виконують певні функції відповідно до мети існування
функції системи можуть з часом (на різних етапах її існування) змінюватися

Синергетичність
самоорганізованість (від давньогрец. συν- -- префікс зі значенням спільності та ἔργον -- «діяльність»)

Емерджентність
непередбачуваний ефект від об’єднання елементів у систему – синтез властивостей окремих елементів в результаті дає властивості системи, які відсутні у окремих елементів

Емерджентність системи знаків

Висновки
Для того, щоб вивчати соціальні системи, потрібно оцінювати взаємозв’язки між елементами, з яких вони складаються
Кількісні методи – надійний інструмент для таких вимірювань

4. Моделювання як основний засіб вивчення явищ і процесів минулого
Модель – об’єкт, вивчення властивостей якого дає уявлення про властивості того об’єкта, який насправді досліджується
Модель – матеріальний або ідеальний посередник між дослідником та об’єктом дослідження

Приреченість істориків на моделювання
минуле безпосередньо недоступне для історика
історик досліджує минуле на основі інформації джерел та моделей
моделі минулого – це системи сучасності, “опрокинуті” на минуле

Класифікація моделей
(за І. Д. Ковальченком)
відображувально-вимірювальні,
імітаційно-прогностичні (ретроспективні),
імітаційно-контрфактичні,
імітаційно-альтернативні