Анатомо-фізіологічні особливості розвитку та будови тканин і органів щелепно-лицевої ділянки презентация

Використовуючи зручну для стоматолога періодизацію дитячого віку, пов'язану з певними станами тимчасових і постійних зубів та тканин щелепно-лицевої ділянки, виділяють:
І період (від 1-го дня до 6 міс) —беззубі щелепи;
II період (від 6 міс до 2 років) — становлення тимчасового прикусу;
III період (від 2 до 6 років) - період тимчасових зубів;
IV період (6-12 років) — зміни зубів — змінний прикус;
V період — період постійних зубів (12—15 років).

Показаннями для застосування інфільтраційного знеболювання будуть такі втручання:
І період — видалення невеликих за розміром вроджених пухлин, що локалізуються на коміркових відростках у фронтальних їх відділах (частіше фібром або папілом на язиці та щоках); подовження вуздечки язика, хірургічна обробка ран у разі травматичних ушкоджень м'яких тканин лиця та органів ротової порожнини; видалення тимчасових різців (з якими дитина народилася), що травмують сосок матері під час годування.

II період — видалення невеликих за розміром доброякісних пухлин та пухлиноподібних новоутворень на лиці і в ротовій порожнині, зубів на верхній нижній щелепах, хірургічна обробка ран лиця без дефекту тканин ротової порожнини.

III період — видалення тимчасових зубів на верхній і нижній щелепах, невеликих за розміром новоутворень м'яких тканин лиця і тканин ротової порожнини; подовження вуздечок верхньої і нижньої губ; хірургічна обробка невеликих за розміром ран м'яких тканин лиця й ротової порожнини.

IV період — видалення тимчасових зубів на верхній і нижній щелепах; постійних різців на верхній шелепі; папілом, фібром; лікування ретенційних кіст м'яких тканин лиця і в ротовій порожнині; хірургічна обробка ран м'яких тканин;
додаткова анестезія підчас проведення провідникового знеболювання.

V період — хірургічна обробка невеликих за розміром ран м'яких тканин лиця, видалення невеликих за розміром пухлин і пухлиноподібних утворень; перифокальна інфільтраційна анестезія — у разі розтинів абсцесів у ротовій порожнині і щелепно-лицевій ділянці (за відсутності показань або можливості забезпечення наркозу); діагностичні пункції пухлин і пухлиноподібних утворень; біопсія пухлин м'яких тканин; додаткова анестезія у разі застосування провідникової анестезії.

Для місцевої анестезії придатні речовини, які мають такі властивості:
достатню і швидку розчинність у воді та фізіологічних середовищах;
стабільність у розчинах;
стійкість під час стерилізації;
мінімальну токсичність;
максимальну терапевтичну дію;
легко проникають у тканини;
швидко блокують імпульси в нервових волокнах;
глибоко, повно та тривало знеболюють;
не мають подразнювального та деструктивного впливу на тканини;
мінімальну побічну дію у разі надходження у загальний кровообіг, зокрема, пригнічувальний вплив на ЦНС;
метаболізм без утворення отруйних речовин;
мінімум побічних реакцій;
можуть тривало зберігатися (2—3 роки).

ВИДИ МІСЦЕВОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ

Карпульний інжектор.

Інжектор для інтралігаментарної анестезії.

Місцеві анестетики

СУЧАСНІ МІСЦЕВОЗНЕБОЛЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ

Внутрішньопульпарна анестезія.

Внутрішньозв’язкова анестезія.

Внутрішньокісткова анестезія.

ПРОВІДНИКОВЕ ЗНЕБОЛЕННЯ
Вивчаючи провідникову анесте­зію, слід запам'ятати, що вона може бути
1)Центральною або базальною оскільки знеболювальний розчин підводиться до основи (basis) черепа, де виходить один із стовбурів трійча­стого нерва;
2)периферійною, коли знебо­лювальний розчин підводиться до цільового пункту гілки головного стовбура;
проведена позаротовим доступом або внутрішньоротовим;
проведена внутрішньоканально, коли кінчик голки входить у кістковий канал, і позаканально, коли голка підходить до вустя каналу.

Загальні положення щодо виконання провідникової анестезії:
Необхідно точно знати місце уколу та цільовий пункт для кожного виду провідникової анестезії.
Обираючи метод і шлях провідникового знеболювання, слід віддати перевагу тому, який передбачає мінімум рухів голкою по кістці та у м'язах. Тоді коли уникнути цього неможливо, під час руху по кістці зріз на кінчику голки повинен розташовуватися до кістки та вздовж її, а розчин анестетика слід по­давати перед рухом голки.
Під час проведення провідникової анестезії частина голки (0,5— 1 см) завжди повинна залишатися зовні: це дозволить безперешкодно видалити її у разі відлому у місці канюлі.
Знеболювальний розчин потрібно випорскувати досить близько до цільо­вого пункту, що забезпечить швидке настання знеболювання.
Знеболювальний розчин слід уводити повільно, щоб запобігти надмірно­му здавленню тканин.

Підочноямкова анестезія

Піднебінна анестезія

Різцева анестезія

Периферійна провідникова анестезія для нижньої щелепи
Мандибулярна анестезія

Ментальна анестезія

ОЗНАКИ ЩИПЦІВ
1. ОЗНАКА КУТА
2. ОЗНАКА ВИГИНУ РУЧОК ТА ДОВЖИНИ ЩИПЦІВ
3. ОЗНАКА СТОРОНИ
4. ОЗНАКА ШИРИНИ ЩІЧОК

ЩИПЦІ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

ЩИПЦІ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

ВИДИ ЕЛЕВАТОРІВ

ПОКАЗИ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
1. НЕВІДКЛАДНІ
Загальні: гострий септичний стан, хроніосепсис, одонтогенна хронічна інтоксикація (медіастеніт, артрит та ін.)
Місцеві: гострий одонтогенний остеомієліт, гострий одонтогенний гайморит

2. САНАЦІЙНІ
Хр. Гранулюючий та гранулематозний періодонтити
Зуби, що не підлягають консервативному лікуванню та є джерелом інфекції при гострому періоститі
Утруднене прорізування третіх нижніх молярів, що викликають пат. процеси в тканинах
Ретеновані, напівретеновані та дистоповані зуби, що є причиною одонталгій, зап. Процесів, травмування слизової оболонки

Важка форма пародонтиту, пародонтозу, при рухомості зубів ІІІ-ІV ступеня
Періодонтитні, розламані зуби та вклинені в щілину перелому щелепи
Молочні зуби- для своєчасного прорізування постійних зубів, а також при рецидивуючих запальних процесах
Одонтогенні абсцеси, флегмони, лімфаденіти

3. ПРОТЕТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Висунуті зуби через відсутність антагоніста, що перешкоджають виготовленню функціонального зубного протеза
Конвергуючі, дивергуючі і надкомплектні зуби поза зубною дугою
При ортрдонтичному та хірургічному лікуванні аномалій прикусу

4. ЕСТЕТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Надкомплектні та аномалійно розташовані зуби, які спотворюють зовнішній вигляд пацієнта, посмішку
При дефектах вимови звуків

ЗАГАЛЬНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ
Серцево-судинні захворювання (гіпертонічна х-ба в період кризи, загострення ішемічної х-би серця, інфаркт міокарда тощо)
Захворювання крові (анемія, гемофілія)
Гострі респіраторні захворювання
Психічні захворювання в період захворювання

Гострі захворювання паренхіматозних органів – печінки, нирок, підшлункової залози
Гострі інфекційні захворювання
Захворювання ЦНС (менінгіт, черепно-мозкова травма тощо)
Вагітність 1-2 і 8-9 місяців, менструація

МІСЦЕВІ ПРОТИПОКАЗАННЯ
Зуби в ділянці злоякісної пухлини або гемангіоми
Гострі запальні процеси слизової оболонки рота і зіва
В період та після проведення променевої терапії злоякісних пухлин порожнини рота
Молочні зуби у дорослих людей при відсутності постійних

ЕТАПИ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА ЩИПЦЯМИ
ВІДШАРУВАННЯ ЯСЕН
НАКЛАДАННЯ ЩИПЦІВ
ПРОСУВАННЯ ЩІЧОК ЩИПЦІВ
ЗМИКАННЯ ЩИПЦІВ (фіксація)
ВИВИХУВАННЯ ЗУБА (люксація або ротація)

ВИВЕДЕННЯ ЗУБА З ЛУНКИ (тракція)
ЗБЛИЖЕННЯ КРАЇВ РАНИ (репозиція)

НАКЛАДАННЯ ЩИПЦІВ
ВІРНЕ
НЕВІРНЕ

ВИДАЛЕННЯ РІЗЦІВ НА В/Щ

ВИДАЛЕННЯ МОЛЯРА В/Щ СПРАВА

ПОЛОЖЕННЯ ЛІКАРЯ І ПАЦІЄНТА ПІД ЧАС ВИДАЛЕННЯ ПРЕМОЛЯРІВ ТА МОЛЯРІВ НА ПРАВІЙ ПОЛОВИНІ Н/Щ

ВИДАЛЕННЯ МОЛЯРА НА ЛІВІЙ ПОЛОВИНІ Н/Щ

ЗАГОЄННЯ РАНИ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
ДО 14 ДНЯ - ГРАНУЛЮВАННЯ ЛУНКИ
16-23 ДЕНЬ – ЕПІТЕЛІЗАЦІЯ ЛУНКИ
1-2 МІСЯЦІ – ДРІБНОПЕТЛИСТА ГУБЧАСТА КІСТКОВА ТКАНИНА
3 МІСЯЦІ – КРУПНОПЕТЛИСТА КІСТКОВА ТКАНИНА, БІЛЯ КРАЮ ЛУНКИ – ГРУБОВОЛОКНИСТА ТКАНИНА
4-6 МІСЯЦІВ – ОРГАНОТИПОВА КІСТКОВА ТКАНИНА ОСТЕОННОЇ БУДОВИ

МІСЦЕВІ УСКЛАДНЕННЯ
ПЕРЕЛОМ КОРОНКИ АБО КОРЕНЯ ЗУБА
УШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН
ПОШКОДЖЕННЯ СУСІДНЬОГО ЗУБА
ПРОШТОВХУВАННЯ ЗУБА АБО КОРЕНЯ В М’ЯКІ ТКАНИНИ

ПЕРЕЛОМ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА
ПЕРЕЛОМ ГОРБА ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
ВИВИХ У СНЩС
ПЕРЕЛОМ Н/Щ
ПОТРАПЛЯННЯ ЗУБА АБО КОРЕНЯ В ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ
ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ДНА В/Щ ПАЗУХИ

ДІАГНОСТИКА ПЕРФОРАЦІЇ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНОЇ ПАЗУХИ
1. З лунки видаленого зуба виділяється кров з пухирцями повітря
2. При зондуванні лунки (тупим зондом, хірургічною ложечкою) інструмент потрапляє у верхньощелепну порожнину
3. При полосканні рота антисептиком рідина потрапляє в ніс
4. Позитивна повітряна проба

ЗАГАЛЬНІ УСКЛАДНЕННЯ
НЕПРИТОМНІСТЬ
КОЛАПС
ШОК
ПОРУШЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

УСКЛАДНЕННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА
ПАРЕЗ ЛИЦЕВОГО НЕРВА
КРОВОТЕЧА З ЛУНКИ
АЛЬВЕОЛІТ
НЕВРИТ НИЖНЬОГО КОМІРКОВОГО НЕРВА
ГОСТРІ КРАЇ АЛЬВЕОЛИ