Серологічні реакції в діагностиці сифілісу презентация

Для лабораторної діагностики сифілісу застосовуються прямі і непрямі методи.
Прямі методи діагностики виявляють самого збудника або його генетичний матеріал.
непрямі методи виявляють антитіла до збудника сифілісу в сироватці крові і цереброспінальній рідині

- мікроскопічного дослідження в темному полі зору;
- імуногістохімічного дослідження з використанням моноклональних або поліклональних антитіл;
- виявлення специфічної ДНК і РНК збудника молекулярно-біологічними методами з використанням тест- систем
Абсолютним доказом наявності захворювання є виявлення блідої
трепонеми в зразках, отриманих з вогнищ уражень, за допомогою:

Прямі методи використовуються для діагностики ранніх форм захворювання (первинний і вторинний сифіліс) з клінічними проявами (виразкові елементи), для підтвердження вродженого сифілісу (тканина пуповини, плаценти, органи плоду, відокремлюване слизової оболонки носа, вміст везикул, виділення з поверхні папул) .
Рясна колонізація слизової оболонки рота і прямої кишки непатогенними трепонемами, морфологічно подібними до T. pallidum робить малодостовірними результат мікроскопічного дослідження в темному полі зору в зазначених локалізаціях.рекомендовано використовувати метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)

Серологічні методи діагностики,рекомендовані для дослідження
сироватки крові.
_x0000_
НЕТРЕПОНЕМНІ ТЕСТИ:
•Реакція мікропреципітації (РМП) з плазмою і інактивованої
сироваткою або її аналоги:
- RPR (Rapid Plasma Reagins) – тест швидких плазмових реагінів, або
експрес-тест на реагіни плазми;
- VDRL (Venereal Disease Research Laboratory test) – тест дослідницької лабораторії венеричних захворювань;

- TRUST (Toluidin Red Unheated Serum Test) – тест з толуїдиновим
червоним і непрогрітою сироваткою;
- USR (Unheated Serum Reagins) – тест на реагіни з непрогрітій сироваткою.

Загальна характеристика нетрепонемних тестів:
• застосовується антиген нетрепонемних походження
(стандартизований кардіоліпіновий антиген);
• позитивними стають через 1-2 тижні після утворення первинної
сифіломи;
• мають невисоку чутливість (до 70-90% при ранніх формах сифілісу і
до 30% – при пізніх), можуть давати хибнопозитивні результати (3% і
більше).

Переваги нетрепонемних тестів:
• низька вартість;
• технічна простота виконання;
• швидкість отримання результатів.
Показання до застосування нетрепонемних тестів:
• проведення скринінгу населення на сифіліс;
• визначення активності перебігу інфекції (визначення титрів антитіл);
• контроль ефективності терапії (визначення титрів антитіл).

ТРЕПОНЕМНІ ТЕСТИ:
•ІФА (імуноферментний аналіз)високочутливий і специфічний тест.
Чутливість при первинному і вторинному сифілісі – 98-100%, специфічність
– 96-100%. Дає можливість диференційованого і сумарного визначення IgM і
ІgG антитіл до збудника сифілісу;
•Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність – 98-
100%. Може застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або суперечливих результатах інших трепонемним тестів.

• Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценціі), що володіє високою
чутливістю і специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного
визначення рівня антитіл до збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції та скринінгу. Обмеження застосування:
не може бути використаний для контролю ефективності терапії, може давати
хибнопозитивний результат.

• Метод ПШТ (прості швидкі тести біля ліжка хворого, або
імунохроматографічні тести) дозволяють проводити швидке визначення
змісту трепонемоспецифіческіх антитіл до збудника сифілісу в зразках
сироватки і цільної крові без використання спеціального лабораторного
обладнання і застосовуватися при наданні первинної медико-санітарної
допомоги, в тому числі за епідеміологічними показаннями. Обмеження застосування: не можуть бути використані для контролю ефективності терапії, можуть давати хибнопозитивний результат.

• РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) – високочутливий і специфічний тест. Чутливість методу при первинному сифілісі – 76%, при вторинному – 100%, при прихованому – 94-97%, специфічність – 98-100%;
• РІФ (реакція імунофлуоресценції, в тому числі в модифікаціях РІФабо РІФ200) – досить чутлива на всіх стадіях сифілісу (чутливість при первинному сифілісі – 70-100%, при вторинному і пізньому – 96-100%),
специфічність –94-100%. РІФ застосовується для диференціації прихованих
форм сифілісу і хибнопозитивних результатів на сифіліс;
_x0000_

•РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) – класичний тест
для виявлення специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу) становить 87,7%; специфічність – 100%. Трудомісткий і складний для постановки тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування. Сфера застосування РІБТ звужується, проте вона зберігає свої позиції як «реакція-арбітр» при диференціальної діагностики прихованих
форм сифілісу з хибнопозитивними результатами серологічних реакцій на
сифіліс.

Загальна характеристика трепонемним тестів:
• застосовується антиген трепонемную походження;
• чутливість – 70-100% (в залежності від виду тесту і стадії сифілісу);
• специфічність -–94-100%.
РІФ, ІФА, імуноблотинг (ІБ) стають позитивними з 3-го тижня від
моменту зараження і раніше, РПГА і РІБТ – з 7-8-й.
Переваги трепонемним тестів: висока чутливість і специфічність.

Покази до застосування трепонемним тестів:
• підтвердження позитивних результатів нетрепонемних тестів;
• підтвердження в разі розбіжності результатів скринінгового трепонемного тесту і подальших нетрепонемних тестів, а також
скринінгового і підтверджуючого трепонемого тестів;
• проведення методами ІФА, РПГА, ІХЛ, ПШТ скринінгу окремих категорій населення на сифіліс (донори, вагітні, хворі офтальмологічних, психоневрологічних, кардіологічних стаціонарів, ВІЛ-інфіковані).

Хибно позитивні серологічні реакції на сифіліс (ХПР)
Хибнопозитивними, або неспецифічні, називають позитивні результати
серологічних реакцій на сифіліс у осіб, які не страждають сифілітичною інфекцією, і не хворіли на сифіліс в минулому._x0000_
ХПР можуть бути обумовлені технічними похибками при виконанні
досліджень і особливостями організму. Умовно ХПР поділяють на гострі (<6 місяців) і хронічні (>6місяців).

Гострі ХПР можуть спостерігатися при
вагітності і під час менструації, після вакцинації, після недавно перенесеного інфаркту міокарда, при багатьох інфекційних захворюваннях (лепра, малярія,
респіраторні захворювання, грип, вітряна віспа, вірусний гепатит, ВІЛ-
інфекція) і дерматозах; хронічні ХПР – при аутоімунних захворюваннях,
системних хворобах сполучної тканини, онкологічних захворюваннях, хронічної патології печінки і жовчовивідних шляхів, при серцево-судинної і ендокринної патології, при захворюваннях крові, при хронічних
захворюваннях легенів, при ін'єкційному застосуванні наркотиків, в
старечому віці і ін.

Хибнопозитивні реакції трепонемних і нетрепонемних тестів можуть
спостерігатися при ендемічних трепонематозах (фрамбезия, пінта, беджель)бореліозі, лептоспірозі. Пацієнта з позитивними серологічними реакціями на
сифіліс, який прибув з країни з ендемічними трепонематозами, необхідно
обстежити на сифіліс і призначити противосифілітичне лікування, якщо воно
раніше не проводилося.