Слайд 2
![Для розвитку медицини Візантії мали значення деякі особливості: по-перше, у](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-1.jpg)
Для розвитку медицини Візантії мали значення деякі особливості: по-перше, у Візантії
виникають перші християнські монастирі, а при них лікарні і медичні школи (IV ст.); по-друге, торгові каравани, натовпи прочан і походи хрестоносців до гробу Господнього сприяли розносу інфекцій і виникненню епідемій.
Найвидатнішим лікарем Візантії був Орибазій (326–403), лейб-медик імператора Юліана. Він зібрав величезну збірку праць вчених Греції і Риму під назвою «Сінапсіс», чим зберіг їх для наступних поколінь.
Слайд 3
![Консиліум лікарів. (Арабська мініатюра XI ст. Віденська бібліотека).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-2.jpg)
Консиліум лікарів. (Арабська мініатюра XI ст. Віденська бібліотека).
Слайд 4
![Ампутація гомілки цирульником під наглядом дипломованого лікаря. XVI ст. (Франкфуртський музей).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-3.jpg)
Ампутація гомілки цирульником під наглядом дипломованого лікаря. XVI ст.
(Франкфуртський музей).
Слайд 5
![Король Англії Генріх VIII видає грамоту цеху цирульників у Лондоні в 1540 р.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-4.jpg)
Король Англії Генріх VIII видає грамоту цеху цирульників у Лондоні в
1540 р.
Слайд 6
![Приймання родів. Астрологи складають для новонародженого гороскоп. XV ст. (Франкфуртський музей).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-5.jpg)
Приймання родів. Астрологи складають для новонародженого гороскоп. XV ст. (Франкфуртський музей).
Слайд 7
![Ібн Сіна (Авіценна) (980—1037)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-6.jpg)
Ібн Сіна (Авіценна) (980—1037)
Слайд 8
![Авіценна першим поставив діагноз цукрового діабету, відмітивши у хворих підвищений](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-7.jpg)
Авіценна першим поставив діагноз цукрового діабету, відмітивши у хворих підвищений апетит,
спрагу, поліурію і солодку сечу, яку куштував на смак. Застосовував уринотерапію. Описав клініку виразки шлунка, сибірської виразки, розробив техніку трахеотомії, літотомії, екстирпації пухлин, кровопускань. Ввів у вжиток червону ртуть і вісмут, запропонував катетер і ліки від подагри.
Слайд 9
![Перша лікарня («Нôtеl-Dieu») в Парижі, збудована в 651 р.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-8.jpg)
Перша лікарня («Нôtеl-Dieu») в Парижі, збудована в 651 р.
Слайд 10
![Початок світській (немонастирській) медичній освіті поклала в IX ст. Салернська](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-9.jpg)
Початок світській (немонастирській) медичній освіті поклала в IX ст. Салернська медична
школа в Італії. Салернські лікарі збирали і розвивали все краще, що було створено античною, пізніше арабською медициною. Навчання проводилось за працями Гіппократа, Ґалена та Авіценни. В школі було написано ряд трактатів, які використовувались для навчання. В книзі «Пассіонарії» надавались практичні рекомендації з діагностики та лікування різних хвороб. На розвиток Салернської школи великий вплив мала лікувальна і перекладацька діяльність видатного лікаря XI ст. Костянтина Африканського, який переклав багато арабських медичних праць на латину, що сприяло більш досконалому вивченню медицини.
Слайд 11
![Світські медичні школи були відкриті в Салерно, Болоньї (1156), Парижі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/9613/slide-10.jpg)
Світські медичні школи були відкриті в Салерно, Болоньї (1156), Парижі (1180),
Падуї (1222). Окрім медичних, існували філософські і юридичні школи. В 1200 р. в Парижі під протекторатом короля відбулось об’єднання трьох шкіл в загальну школу (Studium generale). Управлялася школа земляцтвом студентів і викладачів (Universitas). Окремі школи або фахи оформились у факультети (від facultas — здатність викладати той чи інший фах). Члени факультету обирали голову — декана (decanus — десятник). Учні, що навчались в Studium generale, яка невдовзі отримала назву університету, отримували послідовно такі вчені ступені — бакалавр, ліценціат, доктор.