Насильство в сімї, як соціальна проблема презентация

Тема насильства останнім часом стала "модною". У колонці новин на будь-якому сайті завжди висять один-два кричущих заголовка - про те, як батьки (вчитель, вихователь, няня в дитячому саду або просто чужі дядьки і тітки) знущалися над нещасною дитиною, чоловік або жінка потерпають від насильницьких дій. Такий матеріал давно вже ніхто не називає сенсацією. Невже ми звикнемо і до ЦЬОГО ???

Сім'я — базова основа первинної соціалізації особи. Саме з родини починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей.
Переважно від соціального мікроклімату в сучасній сім'ї, духовного й фізичного становлення в ній дітей залежить
успішність розвитку й соціалізації дитини.
В Україні від психологічного чи фізичного насильства в сім’ї страждає майже 60% дітей у віці від 2 до 14 років!!!

Із Закону України «Про
попередження насильства в сім’ ї»:
Домашнє насильство, або насильство в сім'ї —
це такі дії одного чле­на сім'ї стосовно іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного чи морального страж­дання.
Жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти.

Причин виникнення насильства:
1) народження першої дитини, що поєднується з незрілістю батьків, низьким їх рівнем освіти;
2) неповні сім’ї — наявність лише одного годувальника, що зумовлює погіршення матеріального становища в сім’ї;
3) неналежні житлові умови, що викликають додаткову напруженість, яка може спровокувати насильство;
4) конфліктні або насильницькі стосунки між членами сім’ї — застосування насильства з метою вирішення сімейних конфліктів;
5) сім'ї з невизначеними сімейними ролями і функціями — непослідовними і суперечливими вимогами у вихованні дітей;
6) негативне ставлення батьків до соціального оточення та неадекватні очікування стосовно дитини;
7) алкоголізм і наркоманія батьків;
8) афективні порушення одного з батьків: агресивність, гіперсексуальність, дратівливість, ослаблений контроль за поведінкою, зниження критики;
9) нерозвиненість батьківських навичок і почуттів;
10) авторитарні методи виховання — покарання розглядається як найефективніший спосіб корекції негативної поведінки дитини.

Фізичне насильство в сім’ї
Жорстоке фізичне покарання;
Побиття ;
Стусани;
Укуси;
Штовхання; Спроби задушити;
Викручувати руки та інш.;
Умисне завдання одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, заподіяння шкоди його честі й гідності.

Психологічне насильство в сім’ї
Дитина є свідком знущання над іншими;
Використання привілеїв дорослих;
Залякування;
Погрози;
Використання громадських установ;
Ізоляція;
Приниження;
Присоромлення;
Протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.

Сексуальне насильство в сім’ї
Гвалтування;
Нав’язування сексуальних стосунків;
Сексуальні дотики;
Поцілунки; Показ парнографії;
Залучення дитини до проституції.
Протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.

У світі за даними ВООЗ, близько 150 мільйонів дівчаток і 73 мільйони хлопчиків у віці до 18 років піддавалися сексуальному насильству та експлуатації. Кожного року, від 133 до 275 мільйонів дітей стають свідками епізодів агресивної поведінки між батьками.
«На жаль, у кожній країні, у кожній культурі існують прояви насильства щодо дітей. Те, що ви не бачите насильства над дітьми, не означає, що його не існує», підкреслює голова ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо.

Наслідки домашнього насильства:
ВПЛИВ НА ПОВЕДІНКУ ДІТЕЙ
бійки;
конфлікти з оточенням;
низька успішність; замкненість.
ВИНИКНЕННЯ ЕМОЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ
підвищена агресивність;
знижений настрій;
депресія;
тривожність;
страхи;
нестійкість емоційної системи.

Економічне насильство в сім’ї
Відмова чи зволікання у виплаті аліментів;
Повна відмова дитині в грошах;
Контролювання дитини за допомогою грошей,
Відмова дитині в матеріальній підтримці
Примушування дитини до найгірших форм праці.
Умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвезти до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я

Згідно з доповіддю МОП 1,5 мільйона дітей стають жертвами торгівлі людьми щорічно.
Ця практика, подібна до рабства і має місце на всіх континентах. Права дітей порушуються, діти перетворюються у товар, який можна продати, купити, перемістити і перепродати.
Торгівля дітьми здійснюється також і для трансплантації органів, використання для жебрацтва або примус до жебрацтва.
Іншою формою використання дітей є втягнення в збройні конфлікти.

Основні способи втягнення дітей в торгівлю людьми:
- Пропонування привабливих умов
-Використаня примусу чи погроз
-Доведення до несвідомого стану в результаті вживання спиртних напоїв, наркотиків, токсинів
Торгівля дітьми карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років (ст. 149, Кримінальний кодекс України).

Особливості поведінки батьків або осіб, що їх замінюють, яких запідозрюють у жорстокості по відношенню до дитини:
- Суперечливі, плутані пояснення причин травм у дитини і небажання внести ясність в подію.
- Небажання, пізнє звернення по медичну допомогу або ініціатива звернення по допомогу виходить від сторонньої особи.
- Звинувачення в травмах самої дитини.
- Неадекватність реакції батьків на тяжкість ушкодження, прагнення до її перебільшення або зменшення.

- Відсутність стурбованості за долю дитини.
- Неувага, відсутність ласки і емоційної підтримки в поводженні з дитиною.
- Стурбованість власними проблемами, що не відносяться до здоров'я дитини.
- Оповідання про те, як їх карали в дитинстві.
- Ознаки психічних розладів в поведінці або прояв патологічних рис вдачі (агресивність, збудження, неадекватність і ін. ).

Постаратися розговорити дитину, встановити контакт, довірчі стосунки з ним. Надати емоційну підтримку. Тут необхідно врахувати, що дорослий повинен продемонструвати по відношенню до дитини інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і емпатію.
У такому разі дитина відчує, що ця людина дійсно чує і розуміє її думки і почуття. Оглянути ушкодження. Не відправляти додому, якщо вона боїться туди повертатися. Якщо немає можливості влаштувати її на ночліг до родичів або в інше безпечне місце необхідно звернутися:
- до адміністрації закладу, в міліцію або прокуратуру, якщо дії батьків є злочинними. Найчастіше має місце поєднання неналежного виконання обов'язків по вихованню дитини з жорстоким поводженням;
Послідовність дій педагога

- в травмпункт або іншу медичну установу, щоб зафіксувати травми;
- в орган опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, якщо батьки відносяться до групи ризику по алкоголізму, наркоманії або психічним захворюванням і неможливо їх навчити батьківським навичкам;
На консультацію до психолога, соціального педагога з метою:
- проведення діагностичного обстеження дитини й усієї сім’ї, з ціллю встановлення причин порушення у дитини (домашнє насилля, наркоманія, алкоголь, асоціальна поведінка батьків, психічне захворювання);
- організація і проведення блока корекційних занять з дитиною й батьками з вивчення адекватної взаємодії в умовах домашнього виховання;

Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Статтею 10 Закону України “Про охорону дитинства” встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Жорстоке поводження з дитиною в Сімейному Кодексі України визначається як одна із підстав позбавлення батьківських прав – стаття 164.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються в Україні за законом. Зокрема покарання за злочини проти дітей передбачено Кримінальним кодексом України.

Куди звернутися у випадку
насильства в сім’ ї ?
ЯКЩО ВАШЕМУ ЖИТТЮ ЗАГРОЖУЄ
НЕБЕЗПЕКА ТЕЛЕФОНУЙТЕ 102
• Якщо ви стали ЖЕРТВОЮ або СВІДКОМ насильства телефонуй за номером: до Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна" -
0800-500-335 (стаціонарний), 386 (мобільний) - безкоштовна гаряча лінія.

«Дуже часто насильство залишається прихованим: випадки насильства не виявляються, про них не звітують, і, що найгірше, це дуже часто сприймається як належне», «Ми всі несемо відповідальність за те, щоб зробити приховане помітним – від органів влади, що мають прийняти та забезпечити реалізацію законів про заборону насильства, до окремих громадян, які не повинні мовчати, якщо вони стають свідками або підозрюють, що сталося насильство чи порушення прав людини».