Методологія теоретичних та експериментальних досліджень. (Тема 2) презентация

План
1. Методологія досліджень.
2. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження.
3. Логіка наукового дослідження
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ:
методологія, методи, класифікація методів, методи теоретичного та емпіричного дослідження.

1. Методологія досліджень
Методологія науки (rp.methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання.
Методологія - це:
1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;
2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
.

МЕТОД (спосіб пізнання) – спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності; спосіб певним чином організованості людської діяльності.

2. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження
Загальні методи пізнання:
- структурними елементами цих методів є філософські загальнонаукові принципи пізнання дійсності

Класифікація за функціональними критеріями
Методи емпіричного дослідження
(спостереження, вимірювання, порівняння,
експеримент);
Методи, які використовуються на емпіричному
і на теоретичному рівнях дослідження
(абстрагування, аналіз і синтез, індукція,
дедукція, аналогія,моделювання);
Методи теоретичного дослідження
(сходження від абстрактного до конкретного,
гіпотико-дедуктивний, системний
методи, прогнозування).

Методи емпіричного рівня дослідження
Спостереження – метод пізнання який
ґрунтується на
безпосередньому
сприйнятті процесів, явищ,
об'єктів за допомогою органів
чуття.

Порівняння – співставлення окремих
параметрів або сукупних
ознак досліджуваних
об'єктів, встановлення
відмінностей і подібностей
між ними.
Вимірювання – представлення
властивостей реальних
об'єктів у вигляді
числової величини.

Експеримент – метод пізнання дійсності завдяки науково організованому досліду, ініціюванню процесів, явищ.

3. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження.
Абстрагування – метод наукового дослідження, який полягає у
мисленому виокремленні
суттєвих, істотних ознак, аспектів,
відношень предмета,
процесу,явища.
Аналіз і синтез: аналіз – мислене або практичне
розчленування цілого на частини.
синтез – об'єднання раніше
виокремлених частин у ціле, в
якому
протиріччя і протилежність
послаблюються або знімаються.

Індукція і дедукція: індукція – на основі
висновків про часткове
роблять висновки про
загальне;
дедукція – метод пізнання,
що ґрунтується на висновках
від загального до часткового.
Аналогія (схожість, відповідність, подібність) – метод пізнання, заснований на перенесенні однієї або кількох характеристик із відомого явища на невідоме.
Моделювання – метод пізнання явищ і процесів, який
ґрунтується на заміні (теоретичній або
експериментальній) об'єкта
досліджень
(оригінала) подібним до нього
(моделлю).

Методи теоретичного дослідження
сходження від абстрактного до конкретного
гіпотетично-дедуктивний метод
системний метод

Екстраполяція (від – над, і – змінюю, виправляю) – метод наукового дослідження, який полягає в розповсюдженні висновків, отриманих із спостережень над однією частиною об'єкта.
Ідеалізація – це конструювання подумки об'єктів, які не існують у дійсності або практично нездійсненні (наприклад, абсолютно тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).
Формалізація – метод вивчення різноманітних об'єктів шляхом зображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.
Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.
Гіпотеза та припущення. У становленні теорій як системи наукового знання найважливішу роль відіграє гіпотеза. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до законів.

3. Логіка наукового дослідження

Спеціальні методи наукових досліджень
Прогнозування; Кластерний
Дисперсний аналіз; аналіз
Кореляція і регресія;
Факторний аналіз.
Кластерний аналіз – це багатомірна статистична процедура (кластеризація), яка класифікує об’єкти або спостереження в однорідні групи.

Логічна схема наукового дослідження
Проблема Науковий напрям
Тема (проблема дослідження) З'ясування стану дослідженості теми в наукових джерелах Вивчення її реалізації в практиці Уточнення теми
Складання програми дослідження
( програма передбачає методику дослідження).

Науковий напрям — сфера наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки.
Наукова проблема — конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань не достатньо для вирішення конкретного завдання і спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання, невідомий.
Тема — наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження.