Олімпійський рух в Україні презентация

Зміст
1. Початок олімпійського руху в Україні.
2. Розвиток фізичної культури та спорту в Україні до 1917 р.
3. Фізична культура та спорт в Україні в період з 1917 по1952 рр.
4. Участь спортсменів України у складі збірної команди СРСР та СНД (1952-1992 рр.).
5. Участь спортсменів України у складі національної збірної команди в Іграх Олімпіад та зимових Олімпійських іграх (з 1994 р. до сьогодення).

Література:
1. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта. – М.: Радуга, 1982. – 399 с.
2. Олимпийский спорт: в 2 т. / В.Н. Платонов, М.М. Булатова, С.Н. Бубка [и др.]; под общ. ред. В.Н. Платонова. ‑ К.: Олимпийская литература, 2009. ‑ Т.1. ‑ 752 с.: ил.
3. Платонов В. Професіоналізація олімпійського спорту // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. – № 1. – С. 3–8.
4. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник: В 2 кн. Кн.1. – К.: Олимпийская литература, 1994. – 496 с.
5. Платонов В. ХIX зимние Олимпийские игры: анализ, итоги…// Наука в Олимпийском спорте. – 2002. – №3-4. –С.5-23.
6. Энциклопедия современного олимпийского спорта / Гл. ред. В.Н.Платонов. – К.: Олимпийская литература, 2005. – в 5 томах.

Періоди розвитку сучасного олімпійського руху в Україні:
1. Дореволюційний (до 1917 р.)
2. З 1917 по 1952 рр.
3. З 1952 по 1992 рр.
4. З 1992 до сьогодення

Загальна характеристика дореволюційного етапу:
Фізична культура і спорт в Україні як і на всій території царської Росії - надбання багатіїв:
а) жорсткі параграфи статутів;
б) високі членські внески;
в) розподіл на класи.
Існували "стихійні гуртки" в Донецьку, в Києві (тобто в промислових центрах), де займалася робоча молодь футболом, боротьбою, кулачними боями, лаптою, стрільбою тощо.

Загальна характеристика дореволюційного етапу:
Матеріально-технічна база фізичної культури та спорту в Україні на низькому рівні - 200 спортивних організацій; 8 тис. спортсменів; перше спортивне поле в Києві (побудоване в 1913 р. для проведення I Всеросійської Олімпіади); жодного капітального спортивного спорудження.
Спортивні досягнення атлетів України - П.Заковорота, С.Уточкіна, А.Павленко, М.Попова – це перемоги талановитих одинаків.

Загальна характеристика
етапу з 1917-1952 рр.:
зросла кількість осіб, які займаються спортом;
стали будуватися спортивні споруди,
створюватися спортивні організації колективи фізкультури (Всеукраїнська спортивна організація "Спартак" (1922 р.);
в 1917 р. створені Всеобуч та Вища рада фізичної культури під керівництвом Подвойського;
створений перший Олімпійський комітет і сформоване Положення про Всеукраїнський Олімпійський комітет;
регулярно проводяться "дні спорту", змагання різного рівня (I Всеукраїнська спартакіада: 300 учасників з 8 губерній,1923 р.).

Тридцяті роки - період активного становлення фізкультурно-спортивного руху
Вводиться комплекс ГТО,
З’являються перші заслужені майстри спорту та перші світові рекорди.
Поліпшується кадрове і наукове забезпечення галузі.
- 1930 р. у Харкові відкритий Державний інститут фізичної культури.
- відкрито 5 технікумів фізкультури - у Києві, Дніпропетровську, Одесі, Луганські, Артемовську.
- 1935 р. при ДІФК почала діяти Вища школа тренерів.
- 1931 р. відкритий НДІ фізичної культури.
Покращується матеріально-технічна база
(у 1940 р. - в Україні нараховувалося 610 стадіонів і комплексних площадок, 2654 футбольних поля, 1636 спортивних і гімнастичних залів, 14425 ігрових площадок).

Основні чинники, що визначали розвиток олімпійського руху в Україні з 1952-1992 рр.:
масовий характер фізкультурно-спортивного руху;
участь спортсменів України в спартакіадах народів СРСР і Республіканських спартакіадах;
участь в різноманітних міжнародних змаганнях, чемпіонатах світу та Європи;
наявність матеріально-технічної бази, наукового та кадрового забезпечення тощо;
фізкультурно-спортивна робота різноманітних організацій в напрямку розвитку олімпійських видів спорту.

Лариса Латиніна
Борис Шахлін
Валерій Борзов
Володимир Голубничий
Віктор Чукарін

Медалі збірної команди України на Іграх Олімпіад

Валентина Цербе
Оксана Баюл

Показники стану розвитку фізичної культури і спорту в Україні:
фізичне здоров'я різних груп населення;
залучення громадян до занять масовим спортом;
залучення інвалідів до занять фізкультурно-спортивною реабілітацією;
залучення дітей та молоді, у тому числі дітей та молоді з інвалідністю, до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах;
досягнення спортсменів України на міжнародних спортивних змаганнях, передусім Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням інтелекту, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту;
забезпеченість кадрами сфери фізичної культури і спорту;
фінансове та матеріально-технічного забезпечення сфери фізичної культури і спорту;
створення умов для доступу інвалідів до спортивних споруд.