Досвід вчителя початкових класів Херсонської спеціалізованої з поглибленим вивченням іноземних мов та інформатики презентация

“Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини”
В. О. Сухомлинський

Моє педагогічне кредо
“Хто опановує нове, плекаючи старе, той може бути справжнім учителем”.
(Конфуцій)

Науково – педагогічна проблема :
Розвиток мовленнєвої компетентності і творчих здібностей учнів через застосування особистісно орієнтованого підходу

Потрібно, щоб слово жило, трепетало в свідомості дитини, щоб воно стало для неї інструментом, за допомогою якого вона опановує знання.
В.О. Сухомлинський
Обґрунтування проблеми

Ідея досвіду базується
на положеннях
М. Ф. Бунакова
Ф. І. Буслаєва
В. І. Водовозова
Я. К. Грота
О. А. Потебні
В. О. Сухомлинського
К. Д. Ушинського
Ф. Ф. Фортунатова

Новаційна значущість
пропонованого досвіду
Формування мовленнєвої
компетентності школярів полягає
у здатності слухати, сприймати і
відтворювати інформацію, читати і
розуміти текст, вести діалог, брати
участь у дискусіях, переконувати і
відстоювати свою точку зору,
висловлювати власні думки,
міркування.

Мовленнєва компетенція – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання),
використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміку, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.
Мовленнєва компетентність – забезпечує розуміння чужих і створення власних висловлювань у повній відповідності до мети й обставин спілкування, вміння і
навички успішної комунікації.

Чотирифазова структура мовленнєвої діяльності
Аудіювання
Говоріння
Читання
Письмо

Розвиток мовлення
Уміння
користуватися
нею
Прес оволодіння рідною мовою
Засвоєння досвіду набутого людством

Основні комунікативні ознаки мовлення:
Правильність
Чистота
Точність
Логічність
Виразність
Образність
Доступність
Дієвість
Доцільність

Основне призначення розвитку мовлення молодших школярів
Мета призначення:
Визначити початковий рівень мовленнєвих здібностей учнів;
Розробити корекційну програму;
Реалізувати корекційну програму для підвищення мовленнєвих здібностей учнів;
Визначити кінцевий рівень мовленнєвих умінь; виробити індивідуальні рекомендації.

Формування мовленнєвої компетентності базується на таких формах роботи:
інтерактивне навчання;
моделювання життєвих ситуацій;
використання рольових ігор;
особистісно зорієнтоване
навчання.

Прийоми розвитку мовленнєвої компетентності
Складання казок
Написання творів, переказів
Активізація словника учнів
Робота в малих групах
Створення проблемних ситуацій
Творчі вправи та завдання
Складання віршів
Діалогічне мовлення
Подорожі
Рольові ігри
Нестандартні уроки

І земля без мови – не земля.
І любов без мови без`язика.
В. Юхимович
У своїй педагогічній діяльності прагну будити думку школяра, вчу сприймати і відчувати все серцем, спрямовую учнів у самостійний пошук знань.

Чудодійним методом розвитку мовлення дітей назвав
В.О. Сухомлинський казку.
За його словами, це “свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої думки і мови”
Прийоми складання казок:
“Салат із казок”.
“Казки навиворіт”.
“Перебріхування казок”.
“Додавання в казку чарівних предметів”.
“Казка – перетворення”.

Моя мета
Створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини.
Надати можливість кожному учневі відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у свої сили.
Розвивати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності.
Дати відчути радість від здолання труднощів.
Допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докладати зусиль.
Запалити в дитячому серці
вогник допитливості.
Допомогти дитині зрости в
умовах успіху.

Вважаю, що мудрість педагога –
це творчість і праця над собою. Навчати та виховувати – це є мистецтво, тому завершеність і досконалість неосяжні, а розвиток і вдосконалення є нескінченні.

Друковані роботи

В. О. Сухомлинський писав:
“ Якщо мені вдалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов`язала у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити ”.