Козацтво в Слобідській Україні презентация

Військово - адміністративний устрій Слобідської України в другій половині XVII ст. залежав від гетьмана і двох причин і від звичаїв національного житія українців у зв’язку з їх поглядами на те, як треба улаштовувати життя по прав,її, по справедливості.

На заселених землях переселенці створи їй своєрідну адміністративно-територіальну і військову організаційно, яка отримала найменування слобідських козацьких полків. Поняття «слобідський полк» включаю в себе певну територію і усіма містами, селами і хуторами, що знаходи же на ній Отже, кожен полк складав адміністративну одиницю певної території яку він займав, І в свою чергу поділявся на сотні.

На чолі полку стояла виборча особа — полковник, який разом з полковою старшиною, що йому підкорялася, керував військовою та цивільною владою. Полковник, на відміну полковників Лівобережжя, не призначався гетьманом, а обирався полковою старшиною. Обирався він на все життя. Полковник мав право роздавати у спадкове володіння ніким не займані землі, у свою чергу, він сам мав право для себе займати землі, що залишалися у володіння його роду. Він відав усім полковим ладом, водив полк у походи; його затвердження були обов’язковими для законної сили присудів, що стосувалися різних злочинів, судових справ, він мав право карати на смерть. Свої розпорядження, що мали загальний характер або про надання землі, полковник видавав у формі універсалів на зразок гетьманських. Владу карань на смерть та іншими тілесними покараннями полковник мав навіть над членами полкової старшини, що обрали його на цю посаду.

Над козацькою владою Слобідської України була державна адміністрація, якою керували московські воєводи, а у 18 ст. — військові губернатори. У 1711 р. Харківським, Ізюмським і Острогозьким полками керував азовський губернатор, адмірал Апраксін. Згодом Ізюмський і Острогозький полки перейшли під владу воронізького губернатора. Справи Слобідської України були спочатку підпорядковані Розрядному Приказові, а потім «Приказові Великої Росії» у Москві. Із 1726 р. слобідські полки перейшли у відання Військової Колегії, а також російського військового головнокомандуючого, яким був тоді князь Голіцин.