Слайд 2
![Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображують](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-1.jpg)
Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображують активну
творчу діяльність людей в освоєнні світу в ході історичного розвитку суспільства.
Слайд 3
![ПОБУТ Житло євреїв відрізнялося від українського. Як правило, їх розплановували,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-2.jpg)
ПОБУТ
Житло євреїв відрізнялося від українського. Як правило, їх розплановували, щоб мати
вихід одразу на вулицю. Це диктувалося умовами і специфікою діяльності євреїв. Оскільки торгівля була основним їхнім заняттям, то часто-густо житло ставало й крамницею.
Слайд 4
![Єврейські будинки мали вікна і двері більших розмірів, ніж українські.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-3.jpg)
Єврейські будинки мали вікна і двері більших розмірів, ніж українські. Господарських
споруд, а отже й подвір'їв та огорож практично не було, за винятком тих господарств, де тримали худобу.
Слайд 5
![Якщо в українській хаті повсякденний одяг тримали на жердці, то](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-4.jpg)
Якщо в українській хаті повсякденний одяг тримали на жердці, то у
євреїв його чіпляли на позабиваних у стіну цвяхах та кілках. Не було по єврейських хатах лав та ослонів - користувалися стільцями. Порівняно більше, ніж інші народи, мали євреї посуд.
Слайд 6
![ОДЯГ За давніх часів українські євреї – чоловіки носили старопольський](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-5.jpg)
ОДЯГ
За давніх часів українські євреї – чоловіки носили старопольський костюм -
довгий чорний сюртук, штани, заправлені в панчохи, черевики. Але під шапками на головах мали ще й ярмулку - невеличку чорну шапочку, якої ніколи не скидали - навіть під час їжі й молитви.
Слайд 7
![Непокриту голову вважали за гріх перед Богом. У зачісці обов'язковими](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-6.jpg)
Непокриту голову вважали за гріх перед Богом. У зачісці обов'язковими були
пейси, що неширокими пасемками звисали з голови по обидва боки обличчя.
Слайд 8
![Єврейки вирізнялись з-поміж інших, передусім, способом запинатися: хустку зав'язували кінцями](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-7.jpg)
Єврейки вирізнялись з-поміж інших, передусім, способом запинатися: хустку зав'язували кінцями на
потилиці так, щоб було видно вуха. Заміжні єврейки, крім того, носили перуки, а власне волосся стригли: всі вважали, що жінці ніколи дбати про власну зачіску - їй треба насамперед глядіти чоловіка і дітей.
Слайд 9
![Релігія забороняла євреям носити одяг із змішаних волокон. Тканина повинна](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-8.jpg)
Релігія забороняла євреям носити одяг із змішаних волокон. Тканина повинна бути
з чогось одного: як із шовку, то з шовку, як із льону, то з льону, а як шерстяна, то без домішки лляних ниток.
Слайд 10
![ЇЖА Євреям заборонялося брати до вжитку свинину та м'ясо худобини,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-9.jpg)
ЇЖА
Євреям заборонялося брати до вжитку свинину та м'ясо худобини, яку роздер
хижий звір. Не годилося, також, їсти м'ясо хижаків і хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на людину, робить її брутальною і жорстокою.
Слайд 11
![Основою ж кошерних, тобто придатних до їжі м'ясних страв було](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-10.jpg)
Основою ж кошерних, тобто придатних до їжі м'ясних страв було м'ясо
жуйних тварин з роздвоєними ратицями: корови, кози, вівці. Із птиці годилися в їжу всі її домашні види, але треба було ще знати, як її зарізати, щоб і вона була кошерною.
Слайд 12
![Уміли це робити спеціальні різники, їх чимало було по містечках.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-11.jpg)
Уміли це робити спеціальні різники, їх чимало було по містечках. А
орендарі сільських корчем мусили наймати балагулу, щоб завезти птицю до різника та споживати її з чистим сумлінням як кошерну.
Слайд 13
![ОБРЯДИ Весільна обрядовість євреїв, як і інших народів, складалася з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-12.jpg)
ОБРЯДИ
Весільна обрядовість євреїв, як і інших народів, складалася з кількох частин.
Найпершою були заручини. Справляли їх частенько ще тоді, коли "молодий" і "молода" бавились у пісочку чи гралися ляльками. Але - за всіма вимогами традицій і звичаїв.
Слайд 14
![Посередником між сторонами виступав сват, що мав таку професію і](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-13.jpg)
Посередником між сторонами виступав сват, що мав таку професію і наймався
як до батьків майбутньої нареченої, так і до батьків майбутнього нареченого. Саме він залагоджував усі незгоди та добивався компромісів.
Слайд 15
![Кінчались заручини урочистим підписуванням акта. Робили це батьки молодих у](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-14.jpg)
Кінчались заручини урочистим підписуванням акта. Робили це батьки молодих у присутності
родичів з обох сторін. Підписували акт про заручини також двоє спеціально запрошених свідків.
Слайд 16
![Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На цьому святі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-15.jpg)
Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На цьому святі їдять
мацу (прісні хлібці, які схожі на ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї, які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб 8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім борошна та води, але від замісу до повного випікання має пройти не більше 18 хвилин.
Слайд 17
![Також не менш значним святом для євреїв є Дні Пірума.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/27492/slide-16.jpg)
Також не менш значним святом для євреїв є Дні Пірума. Це
яскраве, радісне, карнавальне свято. Знаками Пірума є трещотка, клоунський ковпак, маска для пуримшпиля, солодкі трикутникові пиріжки, які мають назву” вуха Амана”(так звали негативного героя давньої історії), яка стала основою свята.