Слайд 2
Одного разу, увечері, я сиділа на підвіконні і роздивлялась нічне небо. Воно було
таке далеке, яскраве і таємне. Один за одним угасали вікна в будинках, пустіла вулиця за вікном. Навколо запанувала темрява, а в небі спалахнуло міріади зірок. Зі сходом місяця стало трохи світліше…
Слайд 3
Я сиділа і розмірковувала: “ Чому Місяць із Сонцем ніколи не зустрічаються?”
Слайд 4
І тут мама сказала: “ Донечко, йди спати, вже пізно!”
Я швидко лягла в
своє ліжечко і заснула.
Слайд 5
І мені наснився казковий сон…
Ніби жили на небі два брати. Їх звали Сонце
та Місяць. Сонце був спритним, золотоволосим, сильним юнаком. А Місяць - спокійним, срібноволосим, розважливим.
Слайд 6
Кожного ранку вони виходили на полювання, а ввечері готували в своїй хатині смачну
вечерю.
Одного разу на полюванні брати побачили двох гарних молодих дівчат. І відразу закохалися в них.
Слайд 7
Згодом молоді вирішили побратися. І зіграли веселе і гучне весілля. Проте хатина виявилась
замалою для чотирьох осіб. Тоді брати домовились хазяйнувати по черзі. Сонце – удень, а Місяць – вночі.
Слайд 8
Вранці я прокинулась і побігла до мами: “ Я знаю чому на небі
не побачиш разом Сонце і Місяць!”