Дубильні речовини. Класифiкацiя презентация

Граф-логiчна структура теми заняття

Алгоритм вивчення загальної характеристики дубильних речовин
1. Визначення.
2. Поширення та локалiзацiя.
3. Значення для рослин.
4. Класифiкацiя.
5. Фiзико-хiмiчнi властивост.
6. Реакцiї iдентифiкацiї.
7. Заготiвля, Сушiння. Зберiгання ЛРС.
8. Фармакологiчна дiя i застосування.
9. Лiкарськi засоби.

Гали

Класифiкацiя
I пiд час нагрiвання до 180 – 200 С танiди розпадаються на пiрогалоли та пiрокатехiни
II Фрейденберг в 1933 році уточнив класифікацію:
за хiмiчною будовою дiлять на тi, що гiдролiзуються i конденсованi
1. Гідролізовані дубильні речовини:
а) галотаніни - ефіри галової кислоти і цукрів;
б) несахаридні ефіри фенолкарбонових кислот;
в) елаготаніни - ефіри елагової кислоти і цукрів.
2. Конденсовані дубильні речовини:
а) похідні флаванолів-3;
б) похідні флавандіолів-3,4;
в) похідні оксистильбенів.

Фiзико-хiмiчнi властивостi
1. На повiтрi танiди пiд впливом ферментiв окиснюються, утворюючи забарвленi речовини флобафени, або красенi.
2. Дубильнi речовини утворюють осади з розчинами желатину, алкалоїдами, солями важких металiв.

Реакцiї iдентифiкацiї
1. Дубильнi речовини групи пiрогалолу (тi, що гiдролiзуються) з розчином залiзоамонiйних галунiв (ЗАГ) утворюють чорно-синє забарвлення.
2. Дубильнi речовини групи пiрокатехiну (конденсованi) з розчином залiзоамонiйних галунiв (ЗАГ) утворюють чорно-зелене забарвлення.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
1. Здатнiсть танiдiв осаджувати бiлки з утворенням альбумiнатної плiвки:
- запобiгає поширенню запалення ШКТ;
- зменшується подразнення слизових оболонок травного тракту (в’яжучий засiб при проносах).
2. Антимiкробна дiя (полоскання, примочки, змащювання).
3. Кровоспинний засiб при геморої.
4. Як антидоти при отруєннi алкалоїдами, солями важких металiв.

Алгоритм вивчення лiкарських рослин
1. Латинськi, українськi назви рослини.
2. Поширення i мiсцезростання.
3. Опис ЛР i сировини.
4. Заготiвля. Сушiння. Зберiгання ЛРС.
5. Хiмiчний склад ЛРС.
6. Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi.
7. Лiкарськi форми i засоби.

Кора дуба – cortex Quercus
Дуб звичайний – Quercus robur
Родина буковi - Faqaceae

Хiмiчний склад
Дубильнi речовини конденсованої групи (пiрокатехiну) до 12%, галова та елагова кислоти, сапонiни, флавоноїди

Лiкарськi форми i засоби
Вiдвари, збори, полоскання, ванни, комплекснi препарати

Кореневища змiйовика – Rhizomata Bistortae
Гiрчак змiїний – Рolygonum bistorta
Родина гречковi - Polygonaceae
Народнi назви: раковi шийки, змiйовик

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
В’яжучий засiб при гострих i хронiчних проносах;
при запаленнях кишечника i шлунка;
при маткових та гемороїдальних кровотечах;
зовнiшньо застосовують для полоскання ротової порожнини.

Кореневищя перстачу – Rhyzomata Tormentillae
Перстач прямостоячий – Potentilla erecta
Родина розовi – Rosaceae
Народнi назви: калган, зав’язник

Хiмiчний склад
Мiстяться дубильнi речовини конденсованої групи (до 30%), елагова кислота, тритерпеновi сапонiни, флобафени, ефiрна олiя

Лiкарськi форми i засоби
Вiдвари, полоскання, протигемороїдальний збiр, комплекснi препарати

Кореневище та коренi родовика – Rhizomata et radices Sanguisorbae
Родовик лiкарський – Sanguisorba officinalis
Родина - Rosaceae Народна назва: грижник

Поширення
Росте по всiй територiї України на заливних, вологих луках, лiсових галявинах, мiсцями утворюючи заростi.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
В’яжучий, протизапальний i кровоспинний засiб при:
- ентероколiтах;
- маткових i гемороїдальних кровотечах;
- проносах.

Лiкарськi форми i засоби

Кореневище бадану – Rhizomata Bergeniae
Бадан товстолистий – Bergenia crassifolia
Родина ломикаменевi - Saxifragaceae

Поширення
У дикому виглядi зустрiчається на Алтаї.
В Українi культивують i вирощують як декоративну рослину.

Хiмiчний склад
Мiстить до 20% дубильних речовин пiрогалової групи, фенологлiкозид арбутин, катехiн, галову кислоту, глiкозид бергенiн.

Лiкарськi форми i засоби

Самостiйна робота
Черемха звичайна
Чорниця звичайна

Вiльха сiра Вiльха чорна

Плоди черемхи – Fructus Padi
Черемха звичайна – Padus avium
Родина розовi - Rosaceae

Хiмiчний склад
У м’якотi плодiв мiстяться дубильнi речовини конденсованої групи (до 15%), цукри, органiчнi кислоти (яблучна, лимонна).
У насiннi – жирне масло i глiкозид амiгдалiн.

Лiкарськi форми i засоби
Состав:
Зверобой продырявленный
Смородина черная
Черемуха
Шиповник коричный
СС

Плоди чорницi – Fructus Myrtilli
Листя чорницi –Folia Myrtilli
Пагони чорницi – Cormus Vaccinii myrtilli
Чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus
Родина вересовi - Ericaceae

Заготiвля чорницi кавказької

Хiмiчний склад
Плоди: дубильнi речовини пiрокатехiнової групи (до 12%), цукор (до 6%), глiкозид мiртилiн, пектиновi речовини, орг. кислоти (лимонна, яблучна, молочна, бурштинова), вiт. С i групи В; каротин, пiгменти, залiзо, марганець.
Листя: дубильнi речовини пiрокатехiнової групи (до 7%); фенольнi сполуки неомiртилiн, мiртилiн, арбутин; флавоноїди, урсолова та олеанолова кислоти.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Плоди використовують як м’кий в’яжучий i дiєтичний засiб при гострих i хронiчних шлунково-кишкових розладах, колiтах, ентероколiтах; для покращення гостроти зору.
Листя i пагони зменшують вмiст цукру в кровi.

Лiкарськi форми i засоби

Суплiддя вiльхи – Fructus Alni
Вiльха сiра – Alnus incana
Вiльха клейка (чорна) – Alnus glutinosa
Родина березовi - Betulaceae

Хiмiчний склад
Дубильнi речовини до 10% пiрогалової групи, галова та елагова кислоти, елаготанiни, галотанiни.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
В’яжучий, протизапальний , кровоспинний засоби.
При гастритах, колiтах, ентероколiтах, дизентерiйних проносах.

Лiкарськi форми i засоби
Шлунковi збори, рiдкий екстракт, препарат «Камiлаль» (супозиторiї), препарат «Альтан», препарат «Альтабор»