Слайд 2
![Антропологія – наука про походження людини, утворення людських ареальних груп](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-1.jpg)
Антропологія – наука про походження людини, утворення людських ареальних
груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини.
Філософська антропологія – вчення про природу (сутність) людини;
а також течія в західноєвропейській, переважно в німецькій філософії, що склалась у пер. пол. ХХ ст.
Слайд 3
![Лекцій: 16 годин. Семінарських занять: 12 годин. Самостійна робота: 36](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-2.jpg)
Лекцій: 16 годин.
Семінарських занять: 12 годин.
Самостійна робота: 36 год.
Модульний контроль: 4
години.
Індивідуальна робота: 4 год.
Підсумковий контроль: іспит.
Слайд 4
![Модуль І. Основні історичні етапи розвитку філософсько-антропологічної думки 1. Людина](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-3.jpg)
Модуль І.
Основні історичні етапи розвитку філософсько-антропологічної думки
1.
Людина як предмет філософського осмислення.
2. «Людська природа» в філософських вченнях доби Античності.
3. Вчення про людину у творах мислителів європейського Середньовіччя та Відродження.
4. Філософсько-антропологічні ідеї епохи Нового часу та Просвітництва.
5. «Людська природа» в західній посткласичній філософії.
Слайд 5
![Модуль ІІ. Сучасна західна філософська антропологія як філософська дисципліна 1.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-4.jpg)
Модуль ІІ.
Сучасна західна філософська антропологія як філософська дисципліна
1. «Людська сутність» у творах представників філософської антропології.
2. Буття людини як основний об’єкт філософсько-антропологічного знання ХХ ст.
3. Проблема ґенези особистості як важливий аспект сучасного гуманітарного знання.
Слайд 6
![1. Людина як предмет філософського осмислення. Проблема людського буття](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-5.jpg)
1. Людина як предмет філософського осмислення.
Проблема людського буття
Слайд 7
![Буття – поняття, що має 4 основні значення: 1. Синонім](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-6.jpg)
Буття – поняття, що має 4 основні значення:
1. Синонім існування,
котрий виражений часткою є.
2. Визначене буття, “ось це”, існуюче “тут” і “зараз”.
3. Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище й сутність: із неї починається пізнання.
4. Протилежність людської свідомості, тобто одна з чистин опозиційної пари “буття – свідомість”.
Слайд 8
![Свідомість людини – це здатність головного мозку людини цілеспрямовано відображати](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-7.jpg)
Свідомість людини – це здатність головного мозку людини цілеспрямовано відображати
світ і перетворювати його в образи на поняття
Слайд 9
![Свідомість – специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов’язаний із пізнанням,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-8.jpg)
Свідомість – специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов’язаний із пізнанням,
яке робить відомим (свідомим) зміст реальності, що набуває предметно-мовної форми знання
Слайд 10
![Специфічні вияви (форми) людської свідомості: мислення розсудок здоровий глузд воля пам’ять емоції уява віра](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-9.jpg)
Специфічні вияви (форми) людської свідомості:
мислення
розсудок
здоровий глузд
воля
пам’ять
емоції
уява
віра
Слайд 11
![Мислення – теоретична форма свідомості, яка не може бути спрямована](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-10.jpg)
Мислення – теоретична форма свідомості, яка не може бути
спрямована на саму себе.
Розум – теоретична форма свідомості, яка тотожна законам і формам об’єктивного світу.
Розсудок – форма логічного міркування.
Здоровий глузд – життєво-практичні міркування.
Слайд 12
![Воля – втілення вільного прагнення людини до здійснення певної мети,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-11.jpg)
Воля – втілення вільного прагнення людини до здійснення певної
мети, яка для неї є цінність. Воля протилежна імпульсивним потягам і прагненням людини, інколи за певних умов навіть життєвим потребам людини.
Пам’ять – умістилище не лише життєвого досвіду людини, вона є знання про долі людей, які жили раніше (історична пам’ять).
Слайд 13
![Емоції – те, що характеризує психічний стан людини, компенсуючи певною](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-12.jpg)
Емоції – те, що характеризує психічний стан людини, компенсуючи
певною мірою брак інформації, яку має людина, впливаючи тим самим на мислення та його продуктивність.
Уява як продуктивна та репродуктивна.
Віра – одна з найважливіших специфічних здатностей людини сприймати належне як суще, бажане за дійсне, майбутнє як сучасне.
Слайд 14
![Світогляд є система принципів, знань, ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, надій](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-13.jpg)
Світогляд є система принципів, знань, ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, надій
та вірувань, які визначають діяльність індивіда або соціального суб’єкта.
Слайд 15
![Соціаліза́ція — комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-14.jpg)
Соціаліза́ція — комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм
і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільства. Соціалізація виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує існування людини в середині суспільства. Соціалізація являє собою процес входження людини в суспільство, включення її в соціальні зв'язки та інтеграції з метою встановлення її соціальності.
Слайд 16
![Індивідуація - процес переходу індивіда до самовизначення, в результаті якого](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/250845/slide-15.jpg)
Індивідуація - процес переходу індивіда до самовизначення, в результаті якого
він здобуває риси характеру, властиві лише йому.