Числівник. Готуємося до ЗНО презентация

САМОСТІЙНІ-6
?
лекс.знач.
член реч.
СЛУЖБОВІ-3
Займенник
Хто?Що? Який?
Чий ? Скільки?
Вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає
його
Дієслово
Що робити?
Дію предмета
Числівник
Скільки? Котрий? Який?
Число, к-сть
Прикметник
Який? Чий ?
Ознака предмета
Вигук
Виражає почуття, звуконасліду-вання, привітання
Прийменник
- Поєднує іменні част. мови з іншими словами;
- вказує на місце, час
Частка
вираж. додаткові смисл. віднош.;
утворює грамат. норми
Сполучник
Поєднує ОЧ,
част. скл.речення
Прислівник
Як? Коли? Де?
Ознака дії, предмета
Іменник
Хто? Що?
Предмет

числівником
- Пригадайте, яка частина мови називається
Числівник
Усі речі можна представити за допомогою чисел. Числа керують світом і є його сутністю.
Піфагор (580-497 рр. до Р.Х.)

В основі числення української мови лежить десяткова система.
Лічба ведеться розрядами, кожний вищий розряд включає
в себе десять одиниць нижчого розряду.
З історії числівників
Уся система числівників базується на невеликій кількості непохідних числових назв, до яких належать
назви першого десятка — один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять та ще шість числових назв — нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.
Назви мільйон, трильйон, квадрильйон, квінтильйон і т.д. уже є фактично науковими термінами. Усі інші числівники утворені за допомогою цих шістнадцяти слів. Лише невелика група неозначено-кількісних числівників (багато, мало, кілька, кількасот) має інші корені.
Числівник

Систему числівників українська мова в основному успадкувала від давньоруської, однак для одиниць розряду давньоруська мова мала свої назви:
10 000 — тьма,
100 000 — легіон
1 000 000 — леодр,
10 000 000 — ворон,
100 000 000 — колода.

Числівник — це повнозначна змінна частина мови, яка позначає число, кількість предметів або їхній порядок при лічбі й відповідає на питання
Числівник
скільки?
котрий?

В українській мові запроваджено суво-рий порядок розташування числівників та іменників. Це найближчі сусіди. Розта-шовані поруч. Числівник стоїть попереду, позаду — іменник. Тільки в цьому разі числівник виражає точну кількість.
Хоча числівник звичайно стоїть попе-реду іменника, проте головним у такій парі слів є іменник. Від іменника отримує числівник граматичні значення.
Друзі чи сусіди іменника?
Щасливий той, хто має вірного друга. Щасливий той, хто, не маючи друга, живе поруч доброго сусіда.
Долю людини повторюють слова, витворені нею. Є слова щасливі на долю. Як і люди. Щасливцями, приміром, часто бувають іменники.
Ви запитаєте або здивуєтесь: щоб іменники — та й щасливі? У чому ж виявляється це іменникове щастя? У нерозлучності з числівником. Так-так, саме з числівником.
Числівник завжди стоїть напоготові, щоб допомогти іменни-кам у вираженні кількості предметів. Будь-коли, у будь-яку погоду, іменники в разі потреби тільки подивляться у бік своїх побратимі або попрохають: «Будь ласка» і відразу ж з'явля-ються числівники. Вони надійні друзі.
За І.Вихованцем

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на :
Синтаксична роль
Кількісні
називають узагальнене число або кількість однорідних предметів при лічбі й відповідають на питання скільки?
вісім, тридцять п'ять, п'ятдесят два, шестеро, дві треті, мільйон.
Порядкові
називають порядок предметів при лічбі й відповідають
на питання котрий?
перший будинок, восьме чудо світу, сімнадцята весна, двохсотий номер, мільйонний житель.
Початкова форма числівника
Для кількісних -
Н. в. однини
Для порядкових -
чоловічий рід
Н. в. однини
• підмета: Дев'ять ділиться на три;
• іменної частини складеного присудка:
П'ять на п'ять — двадцять п'ять;
• додатка: Сім помножити на сім —
сорок дев'ять.
неозначено-кількісні
дробові
збірні
Числівник
власне кількісні

число
відмінок
рід
Числівник
Кількісні числівники змінюються за відмінками, не мають категорії роду та числа.
Виняток становлять:
• числівник один, який змінюється за родами й числами (один день, два яблука);
• числівники два, обидва, півтора поєднуються з іменниками чоловічого та середнього роду, а дві,
обидві, півтори - з іменниками жіночого роду;
• числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд належать до певного роду й змінюються за числами.
Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники, їхні граматичні форми залежать від форм іменників, із якими вони узгоджуються: перший урок, перша оцінка, перше завдання, перші кроки; першого уроку, на першому уроці, з першою оцінкою,
у першому завданні.
Морфологічні ознаки

Отже...
кількісний числівник +
іменник (Н., З.в.)
один член речення
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,..
П. Воронько

Зауважте
Треба розрізняти числівники й інші частини мови, які мають теж числове лексичне значення:
• іменники (що?): двійка, трійка, п'ятірка, десяток, сотня, чверть, дюжина, половина;
• прикметники (який?): поодинокий, подвійний, десятковий, половинний, дводенний, восьмирічний, одинадцятиповерховий;
• дієслова (що зробити?): подвоїти, потроїти;
• форма дієслова — дієприкметник (який?):
подвоєний, потроєний, спарений, розполовинений;
• прислівник (як?): утроє, утричі, по-третє, натроє.

Кількісні
дробові
неозначено-кількісні
Називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:
одна третя, п'ять дев'ятих. Дробові числівники складаються з двох частин: першу, виражену кількісним числівником, називають чисельником дробу, другу, виражену порядковим числівником, - знаменником.
Дробовим уважається також числівник, що називає дробову величину в сполученні з цілим числом: одна ціла і дві п'яті.
До дробових числівників належать півтора, півтори, півтораста.
Ці числівники за відмінками не змінюються.
Півтора (року, вікна), півтори (книжки,
сторінки), але півтораста
(школярів,
учениць, імен).
До них належить невелика група слів, що позначають точно не
визначену кількість однорідних предметів або неозначену абстраговану кількість: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.
Наприклад:
Багато гірких сліз пролив,
І горя я дізнавсь чимало.
Людей і правду я любив —
За те мене і зневажали.
П. Чубинський

Розряди числівників за будовою
Прості
(два, тридцять, сто)
Складні
(одинадцять,
сімсот)
Складені
(сто сорок шість,
двісті тридцять
чотири)

1.Семеро одного не ждуть. 2. У нього сім п'ятниць на тиждень. 3. П'ять днів нічого не робить, а шостий відпочиває. 4. Одному не страшно, а двом веселіше. 5. Сидить — надувається, три дні в чоботи взувається. 6. Як напише один дурень, то сто розумних не розбере. 7. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. 8. В одне вухо влізе, а в друге вилізе. 9. Кінь на чотирьох і то спотикається. 10. Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Прочитайте прислів'я,
визначте розряд

Відмінювання власне - кількісних числівників
(цілі числа)
Змінюються тільки за відмінками (1, 2 - і за родами)

на кінці 5, 6, 9 - 20, 30 ( Н.,З. відм.);
перед закінч. 3 – 6, 9 – 20, 30, 50 – 80
(у непр. відмінк.);
чотирма (О. відмінок);
50-80 (Н. відмінок);
15,16,19 (у середині);
ь
ь
кількісний числівник
(як ціле число)
одна четверта
порядковий числівник
(як прикметник у множині)

Збірні - як 1 ціле (четверо)
1) ціле число (2-20,30) + суфікси –ой-, -ер- ;
а) ч.р. хлопців
б) с.р. відер, хлоп’ят
в) тільки саней
множина дверей
- у непр. відм. форма
кількіс.числ. (двох)
2)також обидва, обидві, обоє
( сполуч. з імен.) ч. р. ж. р. с. р.
відмінюються як число 2
ДВОЄ

Відмінювання числівників
дробових
Порядкові числівники змінюються, як прикметники, за родами, відмінками, числами.
У складних порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: сто двадцять восьмий, сто двадцять восьмого, сто двадцять восьмому тощо.
порядкових
У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий, до того ж при чисельнику два, три, чотири знаменник стоїть у називному множини (дві треті, чотири сьомі (частини), а після п'ять і далі - у формі родового множини (п'ять шостих, вісім десятих).
Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

1. Допущено помилку у відмінюванні числівника
А шестидесяти семи
Б сорока вісьмома
В на двохстах п'яти
Г вісімдесятьма одним
Д чотириста дві
Відповідь:
2. Правильною є відмінкова форма числівника
А двумстам тридцяти
Б тридцятьма вісьма
В стома десятьма
Г восьмидесятьом дев'ятьом
Д (на) чотиристах двадцятьох
Відповідь:
ПЕРЕВІР СЕБЕ !

3. Правильною є відмінкова форма числівника
А ста сімдесяти чотирьом
Б ста семидесяти чотирьох
В ста сімдесятьома чотирьома
Г стома сімдесятьма чотирма
Д (у) стах сімдесятьох чотирьох
Відповідь:
4. Закінчення - а має іменник у рядку
А 2 квартал…
Б 3 товариш…
В 1,5 доб…
Г 0,5 ящик…
Д 4 район…
Відповідь:
ПЕРЕВІР СЕБЕ !

5. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять п'ять апельсинів
Б три з половиною апельсина
В двадцять два апельсини
Г дві треті апельсина
Д двадцять один апельсин
Відповідь:
ПЕРЕВІР СЕБЕ !

Зв'язок числівника з іменником

Числівники на позначення часу
Запитати про час можна за допомогою словосполучень:
— котра година?
— о котрій годині?
Іменники година і хвилина часто випускаються:
— десята (година)
— п'ятнадцять (хвилин).
Щоб сказати, о котрій годині відбудеться якась подія (точний час), використовуємо зворот:
о/об + порядковий числівник жіночого
роду в місцевому відмінку:
о 12.00 — о дванадцятій годині;
о 17.00 — о п’ятій годині;
о сімнадцятій годині;
об 11.00 — об одинадцятій годині.

хвилини
ПО
НА
ДО
ЗА
години
кількісним
числівникам
скільки?
порядковим
числівникам
котра?
РІВНО
ПІВ НА
котра?
скільки?
чверть
чверть
— п'ятнадцять хвилин на одинадцяту
— п'ятнадцять хвилин по десятій.
15 хвилин — чверть години, тому можливими є варіанти: чверть по десятій; чверть на одинадцяту.
30 хвилин — пів години, тому можливим є варіант:
— десята година тридцять хвилин;
— пів на одинадцяту.
10:45
— за п'ятнадцять хвилин одинадцята;
— за чверть одинадцята;
— чверть до одинадцятої.

Під час скорочення слова пишуться із крапками на місці скорочення. Виняток становлять скорочення міри довжини, маси, ваги й місткості.
Проте останнім часом сталися зміни.
Секунда (а значить, і хвилина, і година) входить до так званої системи СІ, всі одиниці якої в скороченій формі пишуться без крапки.
Отже, на кінці скорочень
година — год
хвилина — хв
крапку не ставимо.
Зверни увагу!
НЕ МОЖНА ВЖИВАТИ:
в десять годин;
п'ять хвилин першої;
пів шостого;
п'ять тридцять;
без десяти десять.

1. Граматично правильна відповідь на запитання
«Котра година?»
А рівно дванадцять
Б десять хвилин шостої
В без двадцяти десять
Г три години п'ять хвилин
Д десять хвилин по шостій
Відповідь:
2. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А чотири години п'ятнадцять хвилин
Б п'ятнадцять хвилин п'ятої
В шістнадцять п'ятнадцять
Г четверта година п'ятнадцять хвилин
Д п'ятнадцять хвилин після чотирьох
Відповідь:
ПОМІРКУЙ!