Нормативно-правові засади туристської діяльності. Тема 2 презентация

Рекомендовані джерела
Кравець О. М. Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до гостинності» (для студентів 1 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент») [Текст] / О. М. Кравець ; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Харків : ХНАМГ, 2011. – 99 c.
Правове регулювання туристичної діяльності в Україні : Збірник нормативно-правових актів / під заг. ред. проф. В. К. Федорченка ; Київський ун-т туризму, економіки і права. – Київ : Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.
Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: закон України від 18.11.2003 р.
№ 1282-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1282-15, вільний. – (дата звернення: 30.01.2017). – Назва з екрана.
Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://new.me.gov.ua/main/Pro-nas.html, вільний. – (дата звернення: 30.01.2017). – Назва з екрана.
World Tourism Organization (UNWTO) [Electronic resource]. – Regime of access : http://www2.unwto.org/en, free. – (date of appeal: 30.01.2017). – Screen name.
2017 International Year of Sustainable Tourism for Development [Electronic resource]. – Regime of access : http://www.tourism4development2017.org/, free. – (date of appeal: 30.01.2017). – Screen name.

Розширення міжнародного туристського обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних турорганізацій

Міжнародне регулювання
в галузі туризму
– міжнародна система впливу та комплекс заходів, спрямованих на ефективне керування міжнародною туристською діяльністю відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів

Міжнародні туристські організації
– об'єднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у галузі туризму

Види міжнародних організацій
міжурядові (члени – тільки держави);
неурядові (члени – організації неурядового характеру (національні об'єднання, спілки і асоціації)

Міжурядові міжнародні організації
Організація Об'єднаних Націй (ООН),
Економічна і Соціальна Рада ООН,
ООН з питань освіти, науки й культури,
Міжнародна організація праці,
Всесвітня організація охорони здоров'я,
Міжнародний банк реконструкції і розвитку,
Міжнародний валютний фонд,
Міжнародна організація цивільної авіації,
Міжнародна морська організація;
Всесвітня метеорологічна організація,
Продовольча і Сільськогосподарська ООН, Світова організація торгівлі й ін.

Класифікація турорганізацій
залежно від масштабів, сфери
і спрямованості їхньої діяльності

Світові турорганізації загального характеру
Всесвітня туристська організація;
Всесвітня рада з подорожей і туризму;
Міжнародна Асоціація світового туризму;
Міжнародний турсоюз;
Міжнародний туральянс;
Всесвітня асоціація з питань дозвілля і відпочинку та ін.

Світові турорганізації галузевого характеру
Міжнародна Асоціація повітряного транспорту;
Міжнародна організація цивільної авіації;
Міжнародна готельна та ресторанна асоціація

Регіональні турорганізації
загального характеру
Європейська комісія з туризму;
Європейська туристська група;
Асоціація з розвитку і координації європейських туробмінів;
Туристська асоціація країн Азії і Тихого океану;
Туристська Асоціація країн Східної Азії;
Асоціація туристської індустрії Америки;
Конфедерація туристських організацій Латинської Америки;
Карибська туристська організація;
Арабський туристський союз;
Панафриканська туристська організація;
Африканська асоціація подорожей та ін.

Регіональні турорганізації галузевого характеру
Міжамериканська готельна асоціація;
Арабській готельний союз;
Комітет готельної і ресторанної індустрії Європейської спілки;
Асоціація азіатських авіакомпаній;
Асоціація європейських авіакомпаній та ін.

Спеціалізовані турорганізації
Міжнародне бюро соціального туризму;
Міжнародна Асоціація ділового туризму;
Міжнародна Асоціація з конгресів і з'їздів;
Міжнародне бюро з Молодіжного туризму і обміну;
Асоціація спеціалістів з організації корпоративних поїздок

Особливі турорганізації
Міжнародна федерація журналістів і письменників з питань туризму;
Всесвітня Асоціація з професійної освіти в туризмі;
Міжнародна Асоціація гідів із супроводження;
Міжнародна Асоціація наукових експертів з туризму

Всесвітня туристська Організація – ВТО
(World Tourism Organization – WTO)
створена в результаті реорганізації Міжнародного союзу офіційних турорганізацій (1925 р.) 02.01.1975 р. (цього дня набули чинності її статутні норми і правила);
штаб-квартира – Мадрид (Іспанія);
займається розвитком сталого й загальнодоступного туризму

Україна вступила до ВТО у 1997 р.;
у вересні 1999 р. на 13-ій сесії Генеральної асамблеї, що проходила у м. Сантьяго (Чілі) Україну було обрано до Виконавчої ради ВТО;
у 2003 р. ВТО здобула статус спеціалізованого агентства ООН і підтвердила свою провідну роль у сфері міжнародного туризму;
01.12.2005 р. у Дакарі (Сенегал) Генеральна Асамблея ВТО затвердила нову скорочену назву – «ЮНВТО» (UNWTO – United Nations)

Всесвітній день туризму
(World Tourism Day)
святкують з 27.09.1980 р.;
мета – пропаганда туризму, висвітлення його внеску в економіку світового співтовариства, розвиток зв'язків між народами різних країн;
в Україні День туризму відзначають з 1998 р. відповідно до Указу Президента України «Про встановлення Дня туризму України» № 1047/98 від 21.09.1998 р.;
свято відзначають під спеціальнім девізом, під гаслом якого проходять всі заходи ВТО й національних турорганізацій протягом року
http://www.un.org/ru/events/tourismday/

http://wtd.unwto.org/content/events-map-2016

«Faces of the One Billion»
Facebook album:

#WTD2016 #tourism4all #tourism_kname #TOST2016
Please tag posts about
World Tourism Day with hashtags

«Идея доступности туризма для всех должна лежать в основе и быть центром туристкой политики и деловых стратегий. Не только в качестве права человека, которое само по себе имеет ценность, но и в качестве крупного рыночного потенциала и замечательной деловой возможности… Продвигая идею доступности для всех в физической среде, транспортных системах, общественных учреждениях и службах, каналах доступа информации и коммуникации, мы заботимся о своем будущем».
Из послания Генерального секретаря ЮНВТО Талеба Рифаи
https://www.youtube.com/watch?v=00X8kqqDTfg

Ключові області #IY2017:

Основні цілі державного регулювання в галузі туризму
забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;
безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів турдіяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;
збереження цілісності турресурсів України, їхнє раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів турдіяльності

Організації, що опікуються в Україні питаннями розвитку туризму, готельно-ресторанної справи, санаторно-курортної та рекреаційної діяльності:

Інструменти регулювання міжнародної турдіяльності
правові акти й офіційні документи, що спрямовані на встановлення певного порядку, норм, правил, принципів і підходів у здійсненні турдіяльності, які слугують цілями інформації, орієнтації, просування та реалізації на практиці заявлених і проголошених ідей, принципів, концепцій і стратегій

Основні інструменти регулювання міжнародної турдіяльності
міжнародні декларації,
конвенції,
резолюції,
угоди,
протоколи,
рекомендації, прийняті на міжнародних конференціях і форумах

Міжнародні декларації
– офіційні заяви учасників міжнародних організацій чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій у будь-якій конкретній сфері міжнародних відносин

Міжнародні конвенції
в туризмі
– один з видів договорів, який установлює взаємні права й обов'язки держав у галузі туризму

Приклад інструментів регулювання міжнародної турдіяльності:
Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (1929 р.);
Чиказька (1944 р.), Токійська, Гаазька, Монреальська конвенції з міжнародної цивільної авіації;
Всесвітня декларація з прав людини (1948 р.);
Міжнародний пакт з економічних, соціальних і культурних прав (1966 р.);
Конвенція з митного забезпечення туризму (1954 р.);
Конвенція з захисту світової культурної і природної спадщини
(1972 р.);
Будапештська конвенція зі спрощення турподорожей (1976 р.);
Манільська декларація зі світового туризму (1980 р.);

Софійська резолюція VI сесії Генеральної асамблеї ВТО, що прийняла Хартію туризму, Кодекс туриста (1985 р.);
Конвенція з прав дитини (1990 р.);
Буенос-Айреська резолюція IX сесії Генеральної асамблеї ВТО з забезпечення туризму і безпеки туристів (1991 р.);
Туристична декларація Світового туристичного форуму в Осаці і Всесвітньої конференції міністрів з туризму (1994 р.);
Генеральна угода з торгівлі послугами (1994 р.);
Каїрська резолюція XI сесії Генеральної асамблеї ВТО щодо запобігання організованому секс-туризму (1995 р.);
Стокгольмська декларація проти комерційної сексуальної експлуатації дітей (1996 р.);
Манільська декларація із соціального впливу туризму
(1997 р.);
Всесвітній кодекс етики в туризмі (1999 р.).

Основні заходи щодо координації
і регулювання турдіяльності:
конференції,
асамблеї,
зустрічі,
форуми,
конгреси,
семінари, які проводять міжнародні організації

Практика і процедури регулювання міжнародної турдіяльності реалізуються в приєднанні держав до міжнародних конвенцій, декларацій і договорів з питань міжнародного туризму, участі їх в міжнародних турпрограмах і проектах, укладанні міжурядових угод про співпрацю, а також у додержанні основних положень і принципів міжнародних документів при формуванні національних концепцій розвитку туризму і розроблюванні національного туристського законодавства

Провідні міжнародні акти,
що регулюють турдіяльність
«Загальна резолюція з розвитку туризму», прийнята на конференції ООН з міжнародного туризму і подорожей (Рим, 1963 р.);
«Манільська декларація зі світового туризму», прийнята. Всесвітньою конференцією з туризму (Філіппіни, 1980 р);
«Документи Акапулько», прийняті на Всесвітній нараді з туризму при ВТО (Мексика, 1982 р.);
«Хартія туризму» і її складова частина «Кодекс туриста», прийняті на сесії Генеральної асамблеї ВТО (Софія, 1985 р.);
«Гаазька декларація з туризму», прийнята у 1989 р. на Міжнародній конференції з туризму, що проводилася ВТО і Міжпарламентським союзом;
«Резолюція міжнародної конференції з статистики подорожей і туризму», прийнята у 1991 р. ВТО й Урядом Канади

Основні нормативно-правові акти,
що регулюють турдіяльність в Україні
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 р. № 1282-ІV;
Закон України «Про курорти» від 19.01.2003 р. № 3370-ІV;
ДСТУ 4527: 2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Терміни та визначення»;
ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги»;
ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»;
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 19 та ін.

Завдання
Оформлення та підготовка до захисту Глосарія 2 «Туристська діяльність».
Завдання № 3 в MOODLE : доповіді на тему: «Становлення індустрії туризму».