Слайд 2
![ВІДЧУТТЯ – це психічний процес відображення окремих властивостей предметів і](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-1.jpg)
ВІДЧУТТЯ – це психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ
оточуючого світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередній дії подразників на відповідні рецептори.
Слайд 3
![Види відчуттів: • екстроцептивні, що виникають при впливі зовнішніх подразників](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-2.jpg)
Види відчуттів:
• екстроцептивні, що виникають при впливі зовнішніх подразників на
рецептори, розташовані на поверхні тіла;
• інтероцептивні (органічні), що відображають подразнення рецепторів, розташованих в внутрішніх органах і тканинах тіла;
• пропіоцептивні (кінестетичні), що відображають рух і відносне положення частин тіла завдяки роботі рецепторів, розташованих в м'язах, сухожиллях і суглобних торбах.
Слайд 4
![Види відчуттів: Дистантні відчуття – рецептори реагують на подразнення, що](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-3.jpg)
Види відчуттів:
Дистантні відчуття – рецептори реагують на подразнення, що йде
від віддаленого об’єкта.
Контактні відчуття – передають подразнення при безпосередньому контакті з об’єктами.
Слайд 5
![Розлади відчуттів: зниження поверхневої чутливості - гіпестезія, що виникає при підвищенні порогів больових відчуттів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-4.jpg)
Розлади відчуттів:
зниження поверхневої чутливості - гіпестезія, що виникає при підвищенні порогів
больових відчуттів
Слайд 6
![Повна втрата больової чутливості – анестезія, підвищена чутливість до подразників,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-5.jpg)
Повна втрата больової чутливості – анестезія,
підвищена чутливість до подразників, що впливають
на органи чуття, - гіперестезія.
Слайд 7
![Парестезія - відчуття заніміння, поколювання, печіння, "повзання мурашок", що виникають](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-6.jpg)
Парестезія - відчуття заніміння, поколювання, печіння, "повзання мурашок", що виникають спонтанно.
Тяжке
і болюче відчуття, локалізоване хворим на якій-небудь ділянці поверхні тіла або у внутрішніх органах, що виникає при відсутності змін у тканинах і органах (натягування, печіння), називається сенестопатією.
Слайд 8
![Свербіж - видозмінене больове відчуття, що викликає потребу почухувати певні ділянки шкіри і слизових оболонок.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-7.jpg)
Свербіж - видозмінене больове відчуття, що викликає потребу почухувати певні ділянки
шкіри і слизових оболонок.
Слайд 9
![Сприймання - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-8.jpg)
Сприймання - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у
цілому, в сукупності всіх їхніх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів.
Слайд 10
![Властивості сприймання: Предметність сприйняття виявляється в тому, що будь-який предмет](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-9.jpg)
Властивості сприймання:
Предметність сприйняття виявляється в тому, що будь-який предмет або явище відображається
не як механічна сума якостей і властивостей, а як об´єкт, який має свій зміст, природу, призначення.
Цілісність сприйняття полягає в тому, що образи відображених предметів та явищ постають у свідомості в єдності багатьох якостей і властивостей.
Слайд 11
![Структурність сприйняття виявляється в тому, що, відображаючи предмети та явища](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-10.jpg)
Структурність сприйняття виявляється в тому, що, відображаючи предмети та явища в цілісності,
людина виокремлює в них різні елементи, компоненти, підсистеми тощо.
Константність - це відносна постійність величини, форми, кольору предметів та явищ, що сприймаються.
Слайд 12
![Апперцепція - це залежність змісту і спрямованості сприйняття від досвіду](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-11.jpg)
Апперцепція - це залежність змісту і спрямованості сприйняття від досвіду людини, її
інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань.
Слайд 13
![Розлади сприймання: Галюцинації - це яскраві чуттєві переживання бачених і](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-12.jpg)
Розлади сприймання:
Галюцинації - це яскраві чуттєві переживання бачених і не бачених
предметів і явищ.
Від галюцинацій слід відрізняти псевдогалюцинації, під час яких образи не проектуються у зовнішній світ, а перебувають "у голові" хворого. Голоси хворий чує "внутрішнім" слухом, зображення бачить "духовними" очима.
Слайд 14
![Агнозія - порушення процесів упізнавання предметів і явищ при збереженні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-13.jpg)
Агнозія - порушення процесів упізнавання предметів і явищ при збереженні свідомості
і функції органів чуття. Спостерігається слухова, зорова, смакова, больова, нюхова, тактильна агнозія.
Слайд 15
![Дереалізація - розлади психічної діяльності, що виявляються в тяжкому відчутті](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-14.jpg)
Дереалізація - розлади психічної діяльності, що виявляються в тяжкому відчутті нереальності,
оманливості, непричетності хворого до навколишнього світу. При дереалізації предмети, явища природи, люди сприймаються як неіснуючі, неприродні, штучні, змінені, дивні, невиразні, нерельєфні. Голоси і звуки глухі, чужі, нереальні.
Слайд 16
![Парейдолії - це зорові ілюзії фантастичного змісту; виникають, як правило,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-15.jpg)
Парейдолії - це зорові ілюзії фантастичного змісту; виникають, як правило, коли
людина розглядає хмару, плями на стіні, малюнок на шпалерах.
Слайд 17
![Ми с л е н н я - це такий](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-16.jpg)
Ми с л е н н я - це такий психічіний
процес,
при якому предмети і явища об’єктивної дійсності відображаються у мозку людини опосередковано й узагальнено, в їхніх закономірних зв’язках і відношеннях.
Слайд 18
![Наочно-дійове мислення характеризується тим, що розв’язування задачі здійснюється за допомогою](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-17.jpg)
Наочно-дійове мислення характеризується тим, що розв’язування задачі здійснюється за допомогою
реальних дій з предметами. Починає розвиватись у дитини в віці 1-3 років.
Слайд 19
![Наочно-образне мислення здійснюється на основі образів тих об’єктів, які колись](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-18.jpg)
Наочно-образне мислення здійснюється на основі образів тих об’єктів, які колись
сприймалися. Особливо яскраво цей вид мислення проявляється у художників, письменників, композиторів. Починає розвиватись даний вид мислення у віці 3-7 років.
Слайд 20
![Словесно-логічне мислення розвивається у шкільні роки на основі наочно-дійового та](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-19.jpg)
Словесно-логічне мислення розвивається у шкільні роки на основі наочно-дійового та наочно-образного
видів мислення. Це мислення у формі абстрагованих понять і міркувань.
Слайд 21
![Серед розладів мисленя виділяють такі : маячення, надцінні ідеї, паралогічне мислення.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-20.jpg)
Серед розладів мисленя виділяють такі : маячення, надцінні ідеї, паралогічне
мислення.
Слайд 22
![Свідченням порушення процесу мислення є маячення : хворі, маючи хибні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-21.jpg)
Свідченням порушення процесу мислення є маячення : хворі, маючи хибні судження
про навколишній світ, роблять неправильні умовиводи, переконати в помилковості яких хворих неможливо
Слайд 23
![Зміст маячень може бути різним. Це і манії величі (хворий](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-22.jpg)
Зміст маячень може бути різним. Це і манії величі (хворий вважає
себе видатним діячем), манії впливу (хворі думають, що їх, наприклад, постійно гіпнотизують).
Слайд 24
![Спостерігаються також нав'язливі ідеї самозвинувачення (хворий вважає себе злочинцем), самоприниження](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-23.jpg)
Спостерігаються також нав'язливі ідеї самозвинувачення (хворий вважає себе злочинцем), самоприниження (хворий
вважає, що він не вартий того, щоб до нього ставились по-людськи), матеріального руйнування (хворий вважає, що він, його рідні, його дім, місто — все зруйновано). Іноді маячення має іпохондричний характер (хворий вважає, що в нього рак шлунка, немає серця).
Слайд 25
![Відомо кілька форм нав'язливих станів. Значну групу серед них складають](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-24.jpg)
Відомо кілька форм нав'язливих станів. Значну групу серед них складають фобії:
агорафобія— страх перед широким простором, клаустрофобія — боязнь закритих приміщень. Іноді виникає боязнь чужого погляду, боязнь почервоніти. До нав'язливих станів належать також хворобливий сумнів, коли хворі весь час перевіряють свої вчинки.
Слайд 26
![У деяких хворих спостерігається порушення здатності висловлювати правильні судження. їхні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-25.jpg)
У деяких хворих спостерігається порушення здатності висловлювати правильні судження. їхні
умовиводи випливають не із суджень, на яких вони грунтуються. Цей розлад називають паралогічним мисленням. Наприклад, на запитання: “Яка сила піднімає літак у повітря?” — хворий відповідає: “Літак летить тому, що пасажирів чекають їхні родичі”,
Слайд 27
![Хворі з порушення мислення завдають багато турбот при їх обслуговуванні.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/294240/slide-26.jpg)
Хворі з порушення мислення завдають багато турбот при їх обслуговуванні. Вони
нерідко неправильно розуміють звернене до них питання. В них неадекватні висловлювання і вчинки, що дратує оточуючих.