Національний дендрологічний парк Софіївка презентация

Відкриття ж Софіївки відбулося лише в травні 1800 року, що було пов’язано з повінню 1799 року, і приурочене до іменин дружини графа – Софії Глявоне-Вітт-Потоцької (1760 – 1822), на честь якої й названо парк.
Софіївка при Потоцьких (1796 – 1831)
Парк був заснований в 1796 році графом Станіславом Феліксом Щенсним (1751 – 1805) на території його володінь в

Державний заповідник Софіївка (1929 – 1955)
Постановою Раднаркому УРСР за N26/630 від 18 травня 1929 року Софіївка була оголошена державним заповідником і визнана самостійною організацією, яка кілька разів передавалася в підпорядкування різних відомств (Наркомзем, управлінню заповідників, управлінню архітектури і т.д.). При цьому частина території парку залишилися в підпорядкуванні аграрного університету.

1. Верхній став (8га)
2. Ахерусійское озеро
3. Нижній став (1,1 га),
4. р.Коціти
5. р. Стікс
6. р. Океан,
7. р. Мнемосіна
8. р. Ахеронт
9. р. Флегетон
10. р. Лета
11. водограй Семиструмень
12. Скеля Левкадська
13. Скеля Тарпейська
14. Грота Венери
15. Грота Горішок
16. Грота Страху
17. Грота Сумнівів
18. Грота Скульптури.
Об`єкти парку софіївка

Тантал — син Зевса й Німфи, лідійський або фрігійський цар. За міфами, Тантал був улюбленцем богів, бенкетував з ними на Олімпі. Коли він запишався та образив богів, ті скинули його в Аїд.
За іншою версією, боги тяжко покарали Тантала за те, що він розголосив таємниці Зевса, викрав нектар і амброзію та частував ними людей; бажаючи переконатися, чи боги всезнавці, нагодував їх м'ясом з ноги свого сина Пелопа; заховав золотого собаку, якого Пандарей викрав із храму Зевса. На тому світі Тантал, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спраги, бо коли він нахилявся, щоб напитися, вода відступала; над ним на гілках рясніли стиглі плоди, але він не міг їх дістати.
Звідси походить вислів «Танталові муки», що означає страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

Скульптури Софіївки
1949 року — створюється декоративний розсадник на площі 20 га. Активно проводяться роботи з ремонту і реставрації малих архітектурних форм, дорожньо-алейної системи, скульптур парку. Проводиться інвентаризація деревних і чагарникових порід, з'являються наукові праці з історії парку, його дендрофлори, про скульптури, малі архітектурні форми. В цей же період втрачено оригінали мармурових скульптур Аполлона Бельведерського, Венери-купальниці, Меркурія, з яких залишилися копії в органічному склі, а статуя Амура, як і бюст Станіслава Трембецького, безслідно зникли, хоч пізніше знайдено мармурові крильця від статуї Амура, які зараз знаходяться в музеї.

Гроти Софіївки

Через нижній став до Площі зборів веде металевий місток — з якого відкривається вид на Великий водоспад. Вода надходить сюди через підземну річку Ахеронт із Верхнього ставу. Побудовано водоспад в перший період створення парку.
Біля основи обеліска покладено надмогильний гранітний камінь, який нагадує лева, що спить, а поряд протікає струмок річки Кам'янки, розбитий на три окремих маленьких водоспади. Називаються вони «Три сльози» й алегорично виражають смуток матері за трьома померлими дітьми.
Водопади