Слайд 2
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-1.jpg)
Слайд 3
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-2.jpg)
Слайд 4
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-3.jpg)
Слайд 5
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-4.jpg)
Слайд 6
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-5.jpg)
Слайд 7
![Будова прокаріотичної клітини Прокаріоти є найпростішими клітинними організмами. Ядер у](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-6.jpg)
Будова прокаріотичної клітини
Прокаріоти є найпростішими клітинними організмами.
Ядер у клітинах
вони не мають. У клітині обов’язково присутні рибосоми та нуклеоїд (молекула ДНК).
Рибосоми вільно плавають у цитоплазмі, а нуклеоїд зазвичай прикріплений в одній точці до клітинної мембрани.
У деяких прокаріотів можуть утворюватися інші внутрішньоклітинні структури (хлоросоми, тилакоїди тощо). Ззовні більшість прокаріотичних клітин вкриті клітинною стінкою. Деякі прокаріоти мають джгутик.
Слайд 8
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-7.jpg)
Слайд 9
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-8.jpg)
Слайд 10
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-9.jpg)
Слайд 11
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-10.jpg)
Слайд 12
![Форми прокаріотів Зовнішня будова прокаріотів не є надто різноманітною. Більшість](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-11.jpg)
Форми прокаріотів
Зовнішня будова прокаріотів не є надто різноманітною. Більшість їх представлена
клітинами, які мають вигляд кулі (коки), коми (вібріони) або палички.
Трапляються спіральні (спірили та спірохети), ниткоподібні, дископодібні, зірчасті та інші форми.
Слайд 13
![Форми прокаріотів Згідно з кількістю об’єднаних клітин та їхньою формою](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-12.jpg)
Форми прокаріотів
Згідно з кількістю об’єднаних клітин та їхньою формою розрізняють диплококи
(дві клітини коків), тетракоки (чотири клітини), сарцини (вісім клітин і більше) та інші. Якщо клітини коків об’єднуються у ланцюжки, то їх називають стрептококами.
У випадку, коли об’єднання клітин нагадує гроновинограду,— це стафілокок
Слайд 14
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-13.jpg)
Слайд 15
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-14.jpg)
Слайд 16
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-15.jpg)
Слайд 17
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-16.jpg)
Слайд 18
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-17.jpg)
Слайд 19
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-18.jpg)
Слайд 20
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-19.jpg)
Слайд 21
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-20.jpg)
Слайд 22
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-21.jpg)
Слайд 23
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-22.jpg)
Слайд 24
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-23.jpg)
Слайд 25
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-24.jpg)
Слайд 26
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-25.jpg)
Слайд 27
![Способи розмноження Прокаріоти розмножуються переважно шляхом простого поділу, коли клітина](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-26.jpg)
Способи розмноження
Прокаріоти розмножуються переважно шляхом простого поділу, коли клітина доростає до
певного розміру, а потім ділиться навпіл. При цьому всередині клітини відбувається подвоєння нуклеоїду. Але цей спосіб не є єдиним. У деяких прокаріотів може відбуватися брунькування. У процесі брунькування на поверхні клітини утворюється невелике випинання, яке збільшується, а потім відокремлюється від материнської клітини, утворюючи новий організм. У деяких видів живий вміст материнської клітини поділяється на декілька частин, кожна з яких перетворюється на нову клітину (множинний поділ)
Слайд 28
![Способи розмноження У деяких видів живий вміст материнської клітини поділяється](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-27.jpg)
Способи розмноження
У деяких видів живий вміст материнської клітини поділяється на декілька
частин, кожна з яких перетворюється на нову клітину (множинний поділ)
Несприятливі умови прокаріоти переживають за допомогою спор – клітин пониженим метаболізмом, оточених багатошаровою оболонкою, стійких до впливів, нищівних для звичайних клітин. Спороутворення слугує як для переживання несприятливих умов, так і для розселення бактерій.
Слайд 29
![Статеве розмноження у прокаріотів відсутнє. Але вони можуть обмінюватися генетичною інформацією іншими способами](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-28.jpg)
Статеве розмноження у прокаріотів відсутнє.
Але вони можуть обмінюватися генетичною інформацією
іншими способами
Слайд 30
![Способи обміну спадковою інформацією](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-29.jpg)
Способи обміну спадковою інформацією
Слайд 31
![Способи обміну спадковою інформацією Трансдукція – перенос бактеріальних генів з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-30.jpg)
Способи обміну спадковою інформацією
Трансдукція – перенос бактеріальних генів з однієї клітини
в іншу за допомогою бактеріофага
Слайд 32
![Способи обміну спадковою інформацією Трансформація – перенесення ДНК, яка була](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-31.jpg)
Способи обміну спадковою інформацією
Трансформація – перенесення ДНК, яка була вилучена з
клітини (частіше за все під час руйнування клітини), з одних бактеріальних клітин в інші бактеріальні клітини.
Слайд 33
![Особливості життєдіяльності прокаріотів За відносно незначної різноманітності морфологічної, тобто зовнішньої,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-32.jpg)
Особливості життєдіяльності прокаріотів
За відносно незначної різноманітності морфологічної, тобто зовнішньої, будови прокаріоти
мають багато варіантів метаболізму.
Вони можуть здійснювати процеси:
бродіння,
азотфіксації,
фотосинтезу,
хемосинтез
Слайд 34
![Особливості життєдіяльності прокаріотів Важливою ознакою прокаріотів є те, що вони](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-33.jpg)
Особливості життєдіяльності прокаріотів
Важливою ознакою прокаріотів є те, що вони належать до
осмотрофів.
Осмотрофи — це організми, які отримують потрібні їм речовини з навколишнього середовища через клітинну мембрану, використовуючи явище осмосу, тобто всисають те, що їм потрібно для їхньої життєдіяльності, всією своєю поверхнею
Слайд 35
![Бактерії та Археї Прокаріотів поділяють на дві великі групи — археї та бактерії](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-34.jpg)
Бактерії та Археї
Прокаріотів поділяють на дві великі групи — археї та
бактерії
Слайд 36
![Поділ бактерій на великі систематичні групи дотепер є предметом наукової](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-35.jpg)
Поділ бактерій на великі систематичні групи дотепер є предметом наукової дискусії.
Якщо об’єднання видів до груп рангу відділу не викликають особливих проблем, то загальноприйняте їх об’єднання на рівні царств або субдоменів відсутнє.
Слайд 37
![Найбільш поширеним з існуючих варіантів є поділ бактерій на три](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-36.jpg)
Найбільш поширеним з існуючих варіантів є поділ бактерій на три великі
групи:
- давні бактерії,
-терробактерії;
-гідробактерії.
Представниками давніх бактерій є водневі бактерії (отримують енергію за рахунок окиснення водню) та термотоги (бактерії, які живуть у гарячих джерелах).
До терробактерій належать ціанобактерії та збудник туберкульозу.
До гідробактерій — спірохети, хламідії та збудники чуми, холери і сальмонельозу
Слайд 38
![Археї вважаються безпосередніми предками еукаріотів. Це дуже давня група організмів,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-37.jpg)
Археї вважаються безпосередніми предками еукаріотів. Це дуже давня група організмів, що
мешкають часто в умовах екстремального тиску, кислотності, засоленості тощо. Такі умови були поширені на Землі 2–3 млрд років тому
Слайд 39
![Систематика архей також є ще недостатньо розробленою. Але вчені виділяють](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-38.jpg)
Систематика архей також є ще недостатньо розробленою.
Але вчені виділяють серед
них дві великі групи — протеоархеї та еуархеї.
До групи протеоархей належать нещодавно відкриті (2015 року) локіархеї.
Їх вважають групою, яка є предковою для еукаріотів. Термін «локіархеї» виник завдяки тому, що ці організми були виявлені в зразках води, зібраних біля гідротермального джерела «Замок Локі», розташованого в Атлантичному океані. Виростити ці мікроорганізми в лабораторних умовах не вдалося. Їх наявність була виявлена завдяки проведенню метагеномного аналізу, який визначає наявність генів різних організмів у досліджуваному зразку
Слайд 40
![Характерні ознаки бактерій та архей](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-39.jpg)
Характерні ознаки бактерій та архей
Слайд 41
![Поширення бактерій і архей Бактерії трапляються в усіх середовищах існування:](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-40.jpg)
Поширення бактерій і архей
Бактерії трапляються в усіх середовищах існування: у воді,
у ґрунті, у живих організмах.
Вони можуть бути в повітрі, бо вони легко переносяться його потоками (особливо у вигляді спор).
Бактерії живуть в усіх типах водойм — прісних і солоних, гарячих і холодних
Слайд 42
![Поширення бактерій і архей Архей спочатку виявили в зонах екстремального](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-41.jpg)
Поширення бактерій і архей
Архей спочатку виявили в зонах екстремального існування: дуже
гарячих джерелах (наприклад, гейзерах), надто холодних умовах та у водоймах з дуже солоним, кислим та лужним середовищами. Але наступні дослідження виявили значну кількість архей, які живуть у нормальних умовах.
Багато представників цих організмів є мешканцями травних трактів тварин (жуйних, термітів, людини.
Слайд 43
![Функції бактерій і архей в екосистемах](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-42.jpg)
Функції бактерій і архей в екосистемах
Слайд 44
![Значення бактерій та архей для людини](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/581394/slide-43.jpg)
Значення бактерій та архей для людини