Слайд 2
![Яліве́ць звича́йний (Juniperus communis L.), місцеві назви — ялівець,яловець, ялинець,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-1.jpg)
Яліве́ць звича́йний (Juniperus communis L.), місцеві назви — ялівець,яловець, ялинець, ялувець, верес, божевельник, боровиця, джанєпіна,джарап, джарапин, дженяпін, можевел.
Слайд 3
![Вічнозелений кущ або невелике деревце (4-6 м заввишки) родини кипарисових](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-2.jpg)
Вічнозелений кущ або невелике деревце (4-6 м заввишки) родини кипарисових (Cupressaceae) з прямим стовбуром і конусоподібною або яйцеподібною
кроною; кора сірувато-бура.
Слайд 4
![Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-3.jpg)
Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі
кілюваті хвоїнки Зверху хвоїнки білуваті з восковим нальотом, знизу блискучі, зелені, при основі зчленовані. Зберігаються на гілках протягом чотирьох років.
Слайд 5
![Дводомна, рідше однодомна рослина. Чоловічі органи спороношення мають вигляд жовтих](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-4.jpg)
Дводомна, рідше однодомна рослина. Чоловічі органи спороношення мають вигляд жовтих колосків,
які несуть щитоподібні луски з трьома-сімома пиляками. Жіночі органи спороношення подібні до зелених бруньок. Вони складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків.
Слайд 6
![Рослина зустрічається в помірному кліматі Північної півкулі (Європа, Азія,Північна Америка),](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-5.jpg)
Рослина зустрічається в помірному кліматі Північної півкулі (Європа, Азія,Північна Америка), росте також в Північній
Африці і тропічних районах Азії (Непал, Пакистан).
Слайд 7
![Ялівець звичайний росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-6.jpg)
Ялівець звичайний росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала,
морозостійка рослина. Запилюється у квітні — травні, шишкоягоди достигають у вересні.
Слайд 8
![Росте в Карпатах (нижній гірський лісовий пояс), на Поліссі, а](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-7.jpg)
Росте в Карпатах (нижній гірський лісовий пояс), на Поліссі, а
також в Криму. Райони заготівель — Львівська,Івано-Франківська, Волинська області.
Слайд 9
![У фармакології використовують шишко-ягоди ялівцю як сечогінний засіб при хворобах](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-8.jpg)
У фармакології використовують шишко-ягоди ялівцю як сечогінний засіб при хворобах
сечових і статевих шляхів, а також як відхаркувальний і дезінфікуючий засіб. Є вказівки про лікування ефірними оліями шишко-«ягід» ялівцю хвороб шкіри, у тому числі і злоякісного походження.
Слайд 10
![У народній медицині корені вживають при туберкульозі легень, бронхітах, нирковокам'яній](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-9.jpg)
У народній медицині корені вживають при туберкульозі легень, бронхітах, нирковокам'яній хворобі. Шишкоягоди застосовують при
хворобах печінки, жіночих хворобах, ревматизмі, відвар гілок — при діатезі.
Слайд 11
![Джерела інформації : uk.wikipedia.org](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/347645/slide-10.jpg)
Джерела інформації :
uk.wikipedia.org