Презентации по Культурологии

Сентиментализм и романтизм
Сентиментализм и романтизм
I. Сентиментализм Сентиментализм — направление в западноевропейской и русской культуре и соответствующее литературное направление. Произведения, написанные в рамках данного художественного направления, делают особый акцент на чувственность, возникающую при их прочтении. В Европе существовал с 20-х по 80-е годы XVIII века, в России — с конца XVIII до начала XIX века. Признаки: Это направление в литературе отличает культ человеческого сердца. Предпочтение отдается простоте, естественности. Героем произведений становится более демократичная личность, часто представитель простого народа. Огромное внимание отдается внутреннему миру человека и природе, частью которой он является. Герой в литературе более индивидуализирован, его внутренний мир обогащается способностью сопереживать, чутко откликаться на происходящее вокруг. Главный лозунг сентиментализма - «человек чувствующий». Родиной сентиментализма была Англия. В конце 20-х годов XVIII в. Джеймс Томсон своими поэмами «Зима» (1726), «Лето»(1727), «Весна» и «Осень», впоследствии соединёнными в одно целое и изданными в 1730 году под названием «Времена года», содействовал развитию в английской читающей публике любви к природе, рисуя простые, непритязательные сельские ландшафты, следя шаг за шагом за различными моментами жизни и работ земледельца и, видимо, стремясь поставить мирную деревенскую обстановку выше суетной и испорченной городской. Сентиментализм в литературе
Продолжить чтение
Розвиток архітектури в епоху Середньовіччя ( Романтичний стиль)
Розвиток архітектури в епоху Середньовіччя ( Романтичний стиль)
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ( РОМАНТИЧНИЙ СТИЛЬ ) Романтизм - (франц. romantisme), ідейний і художній напрямок у європейській і американській духовній культурі кінця 18 – 1-й половини 19 вв. Французький romantisme веде родовід від іспанського romance (так називали в середні століття іспанські романси, а потім і лицарський роман), через англ. romantic (романтичний), передане по - французски romanesque, а потім romantique і означало в 18 столітті «дивне», «фантастичне», «мальовниче». На початку 19 століття слово романтизм стає терміном для позначення нового літературного напрямку, протилежного класицизму. У радянському літературознавство термін романтизм нерідко додають і інший, розширений зміст. Їм позначають конфронтуючий реалізму (у широкому змісті) тип художньої творчості, у якому вирішальну роль грає не відтворення дійсності, її активна пересвідомість, втілення ідеалу художника. Такому типу творчості наявні тяжіння до демонстративної умовності форми, фантастики, гротеску, символіці. Романтизм – у традиційному, конкретно – історичному значення цього слова з'явився як би вищою крапкою антипросвітительського руху, що прокотився по всіх європейських країнах; його основна соціально – ідеологічна передумова – розчарування в буржуазній цивілізації, у соціальному, промисловому, політичному і науковому прогресі, що приніс нові контрасти й антагонізми, а також «дроблення», нівелювання і духовне спустошення особистості. В архітектурі романтизм одержав слабке відображення, уплинувши головним чином на садово – паркове мистецтво й архітектуру малих форм, де позначилося захоплення екзотичними мотивами, а також на напрямок так називаної помилкової готики.) Романтизм - (франц. romantisme), ідейний і художній напрямок у європейській і американській духовній культурі кінця 18 – 1-й половини 19 вв. Французький romantisme веде родовід від іспанського romance (так називали в середні століття іспанські романси, а потім і лицарський роман), через англ. romantic (романтичний), передане по - французски romanesque, а потім romantique і означало в 18 столітті «дивне», «фантастичне», «мальовниче». На початку 19 століття слово романтизм стає терміном для позначення нового літературного напрямку, протилежного класицизму. У радянському літературознавство термін романтизм нерідко додають і інший, розширений зміст. Їм позначають конфронтуючий реалізму (у широкому змісті) тип художньої творчості, у якому вирішальну роль грає не відтворення дійсності, її активна пересвідомість, втілення ідеалу художника. Такому типу творчості наявні тяжіння до демонстративної умовності форми, фантастики, гротеску, символіці. Романтизм – у традиційному, конкретно – історичному значення цього слова з'явився як би вищою крапкою антипросвітительського руху, що прокотився по всіх європейських країнах; його основна соціально – ідеологічна передумова – розчарування в буржуазній цивілізації, у соціальному, промисловому, політичному і науковому прогресі, що приніс нові контрасти й антагонізми, а також «дроблення», нівелювання і духовне спустошення особистості. В архітектурі романтизм одержав слабке відображення, уплинувши головним чином на садово – паркове мистецтво й архітектуру малих форм, де позначилося захоплення екзотичними мотивами, а також на напрямок так називаної помилкової готики.) РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ( РОМАНТИЧНИЙ СТИЛЬ ) В архітектурі та мистецтві панівними були романський і готичний стилі. Романський художній стиль, передусім, проявився в архітектурі, де він домінував у Х-Хll ст. Він виник у результаті синтезу залишків художньої культури Риму і варварських племен. Сам термін «романський» запроваджений за аналогією («романські мови»), вказує на спадкоємність від Риму і означає «в манері римлян». Цей стиль найбільш яскраво представлений у Франції, Італії та Німеччині. На розвитку романського будівництва позначилась загальний стан періоду Х-ХІ ст., відомого у західному світі як військовий феодалізм. Характерними спорудами того бурхливого, неспокійного часу стали масивні кам'яні «орлині гнізда» на скелях, похмурі храми з укріпленими стінами, що нагадували фортецю, захисні споруди численних монастирів. Романські собори ще несли в собі своєрідний функціональний момент - вони захищали місто і його населення від ворогів, тому мали товсті стіни, вузькі, як бійниці, вікна.
Продолжить чтение
Художники Великобритании
Художники Великобритании
Уильям Хогарт (1697-1764 гг.) Хогарт жил в непростое время. В начале 18 века в Англии только-только зародилось буржуазное общество, которое пришло на смену феодальному. Моральные ценности были ещё зыбкими. На полном серьезе достоинствами считались корыстолюбие и обогащение любыми путями. Хогарт решил не молчать. А попытался открыть глаза своим соотечественникам на упадок моральных ценностей с помощью картин и гравюр. Большой популярностью пользовалась серия гравюр по шести картинам Хогарта под общим названием «Карьера проститутки». За ней последовали столь же удачные серии: Карьера мота и Модный брак, в которых художник с основательностью бытописателя продолжил рассказ о нравах современного ему общества. Джошуа Рейнольдс (1723-1792 гг.) Он с детства знал, что хочет только рисовать. Быстро добился признания. Ведь в придачу к таланту у него был подходящий характер. Общительный и энергичный. Он легко покорял клиентов во всех отношениях. С помощью подходящего костюма, обстановки или пейзажа, выражения лица и позы Рейнольдс умел раскрывать самые выгодные качества человека.Таков и портрет полковника Тарлитона. В женских портретах Рейнольдс, конечно, делал акцент на нежность и красоту. Но и про характер героини не забывал. В последние годы жизни он плохо видел. И уже не притрагивался к кисти. Но от одного заказа он не смог отказаться. Его клиенткой стала Екатерина II.С тех пор в Эрмитаже хранится несколько поздних работ Рейнольдса. В том числе «Венера и Амур».
Продолжить чтение
Культура народов России. Крымчаки
Культура народов России. Крымчаки
Образование этноса Предположительно существует преемственность крымчаков с древнейшим еврейским населением Крыма. Однако образование крымчаков как особой этнолингвистической группы началось в XIV–XVI веках из представителей еврейских общин Европы, Малой Азии, Кавказа и Ближнего Востока. У крымчаков существовало предание, согласно которому крымчаки пришли в Крым в VIII веке из Киева в небольшом числе семейств За пределами Крымского полуострова крымчаки проживали в городах Мариуполе, Новороссийске, Геническе, Бердянске, Одессе, Луганске, Сухуми Фашистская Германия оккупировав среди прочих земель СССР и Крымский полуостров, осуществила геноцид крымчаков как приверженных ортодоксальному иудаизму. До Великой Отечественной войны насчитывалось около 9000 представителей этой национальности, перепись 1959 г. отметила около 2000 человек.
Продолжить чтение
Как празднуют Новый год в разных странах мира
Как празднуют Новый год в разных странах мира
Новый Год - самый загадочный праздник, открывающий нам мир добрых сказок и волшебства. Доверчивые малыши, деловитые подростки, серьезные взрослые и суеверные бабульки - все считают минуты до наступления праздника. Суетливые японцы, сдержанные англичане, горячие фины и любвеобильные французы - все встречают Новый год. Все ждут Деда Мороза, Санта Клауса и Юля Томтена, загадывают желания и дарят подарки. Россия Дед Мороз и Снегурочка Новый год - самый любимый праздник  детей . Каждый ребёнок ждёт каких-нибудь подарков. В каждой семье дети с большой радостью украшают комнаты, готовят новогодние открытки, пишут письма Деду Морозу,  наряжают ёлку и ждут необыкновенного чуда, а вдруг в этот момент откроется дверь комнаты и на пороге - Дед Мороз и Снегурочка. Так отмечают Новый год в России. 
Продолжить чтение