Слайд 2
Європейський суд з прав людини — організація, створена для контролю та
дотриманням прав і свобод людини і громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році.
Слайд 3
До складу Суду входять 47 суддів, по одному від кожної держави — члена.
Суд розглядає
справи:
1) по першій інстанції, подані на інститути Союзу фізичними та юридичними особами . 2) позови, пов'язані з порушеннями юридичними, приватними особами та державами — учасниками рішень і директив Союзу.
Слайд 4
Слайд 5
Склад Суду
У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка
відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді, які засідають у Суді у своїй особистій якості, повинні відповідати таким критеріям:
▪ Судді повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом.
▪ Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі». Усі питання, які виникають у зв’язку із застосуванням цього пункту, вирішуються Судом.
Слайд 6
▪ Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком
на шість років. Судді можуть бути переобрані. З квітня 2010 року суддею Європейського суду з прав людини є Ганна Юдківська.
▪ Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалена іншими суддями більшістю у дві третини голосів (стаття 24).
Слайд 7
Європейський суд з прав людини формувався протягом довгого часу. Європейська конвенція про захист прав людини та
основних свобод не тільки проголосила основоположні права людини, а й створила особливий механізм їх захисту .
Взагалі сам цей механізм включав три органи, які несли відповідальність за забезпечення дотримання зобов'язань, вчасних виконань рішень, прийнятих на себе державами-учасницями конвенції :
1) Європейську комісію з прав людини;
2) Європейський суд з прав людини;
3) Комітет міністрів Ради Європи.
Слайд 8