Кам’яне вугілля, продукти його переробки презентация

Вугілля — це тверда горюча копалина органічного походження, що утворилася з вимерлих рослин і планктону в результаті діяльності мікроорганізмів.

Кам’яне вугілля, як і нафта, не індивідуальна речовина. До його складу входять вільний вуглець (до 10%), органічні речовини, що містять Карбон, Гідроген, Оксиген, Сульфур, Нітроген, мінеральні речовини.

(вони залишаються у вигляді шлаку після спалювання вугілля).

Вам відомо,
що вугілля використовується як паливо, але не меншого значення надається хімічній переробці з метою вилучення величезної кількості цінних речовин.

Унаслідок нагрівання вугілля до 10000°С без доступу повітря воно перетворюється

на кокс. Цей продукт на 96-98 % складається з вуглецю. Основна галузь його застосування – металургія.

Разом із коксом утворюються коксовий газ і камяновугільна смола, що є багатим джерелом різноманітних речовин. Перегонкою і хімічною обробкою кам’яновугільної смоли добувають ароматичні вуглеводні: толуол, нафталін, феноли, інші цінні речовини.
Кам’яновугільна смола і коксовий газ перероблюються на коксохімічних заводах.

У розвитку синтетичної органічної хімії кам’яновугільна смола відіграла особливу роль. Як джерело хімічних сполук кам’яне вугілля почало використовуватись раніше, ніж нафта і природний газ. На основі продуктів, виділених із кам’яновугільної смоли, виникли цілі галузі хімічної промисловості –
Кам’яновугільна смола виявилась доступною сировиною для виробництва всіх цих продуктів, що уможливило їх багатотоннажне виробництво.
Отже, кам’яне вугілля – цінна хімічна сировина, яку вигідніше переробляти, ніж спалювати.
виробництво синтетичних барвників, лікарських препаратів, засобів захисту рослин, вибухових речовин тощо.

З кам'яновугільної смоли, вихід якої невисокий (до 4 %), фракціонуванням добувають велику кількість цінних органічних речовин: бензол [бензен] і його гомологи, фенол, нафталін [нафтален], антрацен та інші важливі продукти, які знаходять застосування у виробництві вітамінів, духмяних речовин, стимуляторів росту рослин, гербіцидів, барвників тощо.
Після фракціонування залишається чорна маса — пек, який використовується у шляховому будівництві, для виготовлення електродів, лаків, матеріалів.
Коксовий газ після очищення у своєму складі містить 60 % водню, 25 % метану, 5 % оксиду вуглецю (II), 2 % етилену, 4 % азоту, 2 % оксиду вуглецю (IV), 2 % — інших газів.
Таким чином, з вугілля, завдяки значній різноманітності його складу, можна добувати незрівнянно ширший асортимент продуктів, ніж з нафти і природного газу.

Проводиться постійна робота по вдосконаленню методів очищення стічних вод від небезпечних речовин. Так, біохімічний метод забезпечує глибоке очищення вод від фенолу. Перспективним є використання озону для очищення вод від ціанідів і тіоціанатів (роданідів).

Великого значення для оздоровлення атмосфери набуває впровадження способу сухого гасіння коксу інертними газами, який значно скорочує небезпечні викиди в атмосферу. Ця новітня екологічно нешкідлива технологія все ширше використовується на коксохімічних заводах України.