Предмет фінансової науки. Фінансові категорії презентация

Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії

План:
Фінансова наука: предмет і методи. Сутність фінансових відносин
Фінанси як економічна категорія. Сутність фінансових ресурсів
Функції та роль фінансів у розвитку суспільного виробництва
Система фінансових категорій
Взаємозв’язок і відмінності між фінансами та іншими економічними категоріями

Список рекомендованих джерел:
Базилюк А.В. Фінанси: навчальний посібник. – К.: Кондор-Видавництво, 2014. – 348 с.
Біла О.Г., Чуй І.Р. Фінанси: навчальний посібник. – Львів: Магнолія 2006, 2010. – 390 с.
Буряк П.Ю., Жихор О.Б. Фінанси: курс для фінансистів: підручник. – К.: Хай-Тек Прес, 2010. – 528 с.
Венгер В.В. Фінанси: навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2009. – 432 с.
Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси: навчальний посібник. – Львів: Новий Світ, 2006. – 568 с.
Кремень І.О., Кремень В.М. Фінанси: навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2012. – 416 с.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 240 с.
Романенко О.Р. Фінанси: підручник. – К.: ЦУЛ, 2009. – 312 с.

Ключові слова:
фінансова наука,
предмет фінансової науки,
мета фінансової науки,
об’єкти та суб’єкти фінансових відносин,
методи дослідження фінансових відносин, фінанси,
централізовані та децентралізовані фінанси,
фінансові категорії,
ознаки фінансів,
фінансові ресурси,
ознаки фінансових ресурсів,
функції фінансів.

1. Фінансова наука: предмет і методи. Сутність фінансових відносин

Фінанси як наука
вивчають явища та процеси, які здійснюються в державі при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного та соціального розвитку.

Предметом фінансової науки є
діяльність держави, суб’єктів господарювання, організацій та громадян, пов’язана із створенням та використанням фондів фінансових ресурсів.

Об’єктами фінансових відносин виступають:
вартість ВВП – додана вартість, вироблена в країні виробниками товарів, робіт, послуг за рік (заробітна плата, прибуток, амортизація, непрямі податки, позичковий процент, рента);
національне багатство – вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів (основні засоби, матеріальні ресурси, золотовалютний запас, природні ресурси).

Суб’єктами фінансових відносин виступають:
держава, юридичні та фізичні особи.

2. Фінанси як економічна категорія. Сутність фінансових ресурсів

Фінанси як економічна категорія -
це система економічних відносин, що виникають з приводу розподілу та перерозподілу вартості ВВП з метою формування фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави, задоволення суспільних потреб та створення умов розширеного відтворення.

Під централізованими фінансами розуміють економічні відносини, пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та урядових позабюджетних фондах.
Децентралізовані фінанси – це грошові відносини, що опосередковують кругообіг грошових фондів підприємств, громадських організацій та населення.

Фінанси як економічна категорія проявляються як:
грошова (вартісна) категорія – фінанси завжди мають грошову форму вираження: гроші, їх реальних рух служить обов’язковою умовою виникнення та існування фінансів;
розподільча категорія – завдяки фінансам відбувається перерозподіл централізованих і децентралізованих доходів і надходжень через систему бюджетних та позабюджетних фондів, витрат підприємств та організацій;
ресурсоутворююча категорія – фінансові відносини завжди пов’язані із формуванням та використанням фінансових ресурсів.

До характерних ознак фінансів належать:
обмінно-розподільчий характер;
грошовий характер;
матеріальним втіленням є фонди грошових коштів, джерелами формування яких виступають фінансові ресурси;
рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
формування доходів і здійснення видатків;
еквівалентний характер обміну та розподілу і нееквівалентний характер перерозподілу.

Фінансові ресурси –
це грошові накопичення та доходи, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу та використання ВВП і національного багатства та зосереджені у відповідних фондах або в нефондовій формі для забезпечення безперервного процесу виробництва, задоволення суспільних потреб, виконання фінансових зобов’язань.

Фінансовим ресурсам притаманні наступні ознаки:
виражають відносини власності;
перебувають у постійному русі: поповнюються і використовуються;
мають властиві їм джерела та методи акумуляції;
відрізняються за напрямками використання;
специфічний склад учасників формування, розподілу та використання.

3. Функції та роль фінансів у розвитку суспільного виробництва

Функції фінансів:
Розподільча – фінанси є цільовим інструментом розподілу та перерозподілу ВВП.
Контрольна – фінанси є інструментом контролю за діяльністю суб’єктів обмінно-розподільчих відносин.

Механізм розподільчої функції пов'язаний з етапами розподілу ВВП:
первинний розподіл – це розподіл доданої вартості і формування первинних доходів суб’єктів розподілу: для фізичних осіб – заробітна плата, для юридичних осіб – прибуток, для держави – прибуток державного сектору, що централізується в бюджеті, й надходження від державних послуг, а також непрямі податки;
перерозподіл – це створення централізованих і децентралізованих фондів: на рівні держави – бюджет і позабюджетні фонди, на рівні відомств – фонди міністерств, комітетів, управлінь, на рівні регіонів – місцеві бюджети і позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування, на рівні підприємств і організацій – корпоративні фонди;
вторинний розподіл – охоплює процеси, пов’язаних із перерозподілом доходів через бюджетну сферу між сферами матеріального і нематеріального виробництва, галузями, територіями, верствами населення.

Контрольна функція дозволяє вирішувати ряд важливих завдань:
пошук резервів збільшення доходів і прибутку;
своєчасне виконання фінансових зобов’язань;
мобілізація фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для фінансування соціально-економічного розвитку;
ефективний цільовий розподіл і використання фінансових ресурсів.

Фінанси відіграють важливу роль у суспільстві та суспільному виробництві, зокрема:
забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних, фізичних осіб та держави;
забезпечують кругообіг фінансових ресурсів;
здійснюють перерозподіл доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення;
впливають на інтереси суб’єктів розподільчих відносин, визначають їх фінансові можливості;
відіграють провідну роль у системі економічних методів управління економікою;
утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку соціально-економічної сфери суспільства;
забезпечують всеохоплюючий контроль між суб’єктами розподільчих відносин щодо формування та використання фондів грошових коштів.

4. Система фінансових категорій

Специфіка фінансових категорій полягає в наступному:
вони є найбільш загальними і фундаментальними поняттями фінансової науки;
в основі їх функціонування лежить специфічний вид економічних відносин – фінансові відносини;
вони не залежать від конкретних форм їх втілення на практиці та мають об’єктивний характер, оскільки є породженням матеріального виробництва на певній стадії його розвитку.

Категорія доходів –
доходи як фінансова категорія являють собою частину фінансових відносин між різними суб’єктами з приводу формування централізованих і децентралізованих фондів – це доходи підприємств, фізичних осіб, держави.

Категорія витрат –
витрати як фінансова категорія являють собою частину фінансових відносин між різними суб’єктами з приводу використання доходів і надходжень – це витрати підприємств, фізичних осіб, держави.

Категорії цільових фондів грошових коштів –
цільові фонди грошових коштів як фінансова категорія характеризуються відокремленням частини грошових коштів, пов’язаних з цим фінансових відносин.

Системоутворюючі фінансові категорії –
є надбудовою для попередніх груп категорій.

5. Взаємозв’язок і відмінності між фінансами та іншими економічними категоріями

Гроші –
це товар, який виконує роль загального еквівалента. У побутовому розумінні фінанси розумінні фінанси отожнюються з грошима. Гроші мають чітке призначення в економічному житті на основі їх функцій.

Взаємозв’язок фінансів і грошей проявляється в тому, що функціонування фінансів базується на наступних функціях грошей:
засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі суспільного відтворення;
засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Залежно від суспільних цілей нагромадження сфери цієї функції грошей поділяється на нагромадження у виробничій сфері та у сфері особистого споживання;
світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Відмінність фінансів і грошей
полягає в тому, що фінансові відносини завжди пов’язані з формуванням грошових доходів і нагромаджень, які набувають специфічної форми фінансових ресурсів. Фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин. Однак, фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Тому фінансова наука вивчає не фінансові ресурси, а економічні відносини, що виникають в процесі їх формування, розподілу і використання.

Ціна –
це грошовий вираз вартості товару.

Взаємозв’язок фінансів і ціни
полягає в тому, що ціни є основою фінансового розподілу вартості, а фінанси базуються на пропорціях розподілу, що склались під впливом цін, виступають інструментом, що їх реалізує.

До відмінностей між фінансами і ціною слід віднести:
ціновий розподіл завжди пов'язаний з обміном, а фінансовий відбувається за межами акту купівлі-продажу товарів;
ціновий розподіл передує фінансовому;
фінансовий розподіл є більш гнучкий, оскільки ціновий визначає лише пропорції майбутнього вартісного розподілу;
фінанси мають широкий діапазон розподілу, ніж ціна, оскільки вони здійснюють не лише первинний розподіл ВВП на рівні виробничої структури, а й подальший перерозподіл через бюджетну систему; на цьому етапі ціни можна регулювати за допомогою дотацій і виплат із бюджету різниці в цінах.

За своєю економічною природою заробітна плата є грошовим виразом вартості праці.

Взаємозв’язок фінансів і заробітної плати
полягає в тому, що, з одного боку, для виплати зарплати на підприємстві створюється фонд фінансових ресурсів, виділяючи його від інших грошових фондів підприємства. З іншого боку, заробітна плата, нарахування якої в часі не збігається з її виплатою, є джерелом формування фінансових ресурсів підприємства у вигляді стійких пасивів.

Відмінності між фінансами і заробітною платою полягають у наступному:
за допомогою зарплати розподіляється необхідний продукт, а за допомогою фінансів – увесь національний продукт;
розподільчі відносини, які пов’язані із заробітною платою матеріалізуються у грошових коштах, що надходять у власність окремих громадян для задоволення їхніх особистих потреб, у той час як фінанси мають суспільне призначення;
функціонування заробітної плати може розглядатись як процес двостороннього руху вартості: заробітна плата має компенсаційний характер і залежить від кількості і якості затраченої праці, що визначає отримання від суспільства кожним працівником такої частки вартості, яка відповідає його трудовому вкладу.

Кредит –
система економічних відносин з приводу руху позичкової вартості на принципах платності, строковості, повернення, цільового використання та забезпеченості. Фінанси та кредит мають однакову економічну природу, водночас фінанси – це розподільча і перерозподільча категорія, а кредит – виключно перерозподільча. Фінанси створюють передумови для функціонування кредиту, кредитні ресурси виступають як вид фінансових ресурсів.

Взаємозв’язок фінансів і кредиту
проявляється у їх комплексному використанні в процесі кругообігу коштів та їхньому сприянні підвищенню ефективністю виробництва: при нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів підприємство може тимчасово вільні кошти використовувати як кредитні ресурси.

Відмінності фінансів і кредиту полягають у наступних аспектах:
кредит надається позичальнику на визначений термін на основі поверненості та платності, у той час як фінанси мають безповоротний характер;
фінанси здійснюють розподіл і перерозподіл ВВП, а кредит обмежується тільки перерозподілом, тому що має справу тільки з тимчасово вільними коштами, акумулює їх і за плату надає в користування на умовах повернення;
кредитні ресурси виражають розірваний в часі рух вартості від кредитора до позичальника і назад, а фінансові відносини – односторонній процес;
кредитні ресурси формуються у процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних коштів підприємств, держави, громадян, а фінансові – із доходів і нагромаджень, що утворились на стадії вартісного розподілу;
кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом: за його допомогою задовольняється потреба в платіжних засобах і здійснюється регулювання грошової маси.

Проблемні питання:
Дискусійність сутності фінансів та їх функцій: точки зору з цього питання вчених в галузі фінансів
Дискусійність тлумачення сутності категорій «фінансові ресурси» і «фінансові відносини», їх співвідношення
Суперечливість фінансових відносин та шляхи їх подолання

Теми рефератів:
Об’єктивна необхідність і передумови виконання фінансів у суспільстві
Особливості формування і напрями використання централізованих фінансових ресурсів
Джерела формування і напрями використання децентралізованих фінансових ресурсів
Особливості складання та призначення балансу фінансових ресурсів і витрат держави

Самостійна робота №1
Наукові проблеми, що стоять перед сучасною фінансовою наукою
Сутність інших функцій фінансів: оперативна, регулювальна, стимулююча, перерозподільча, виробнича
Значення фінансової інформації у забезпеченні реалізації контрольної функції фінансів
Суспільна роль фінансів, їх вплив на розвиток суспільного виробництва
Форми фінансового забезпечення, регулювання та стимулювання соціально-економічних процесів
Сучасні напрями економіко-математичного моделювання та особливості їх використання у вивченні фінансових явищ і процесів