Якісні реакції на органічні сполуки презентация

Ацетати CH3COO-
1. Утворення естерів:
2. Реакція з ферум (III) хлоридом - з’являється червоно-буре забарвлення, яке зникає від додавання розведених мінеральних кислот:
6CH3COO- + 3Fe3+ + 2H2O → [Fe3(CH3COO)6(OH)2]+ + 2H+

Бензоати C6H5COO-
1. Реакція з ферум (ІІІ) хлоридом - утворюється рожево-жовтий осад, розчинний в ефірі:

Бензоати C6H5COO-
2. З розчином купрум (ІІ) сульфату нейтральні розчини бензоатів утворюють осад бірюзового кольору:

Саліцилати C6H4(OH)COO-
Реакція з розчином ферум (III) хлориду - синьо-фіолетове забарвлення, яке зникає від додавання невеликої кількості кислоти хлористоводневої і зберігається в присутності кислоти оцтової:
З розчином купрум (ІІ) сульфату нейтральні розчини саліцилатів утворюють розчин зеленого кольору:

Тартрати (HOCHCOO-)2
Винна кислота з солями калію утворює білий кристалічний осад кислої солі. Реакцію проводять при охолодженні:
HO – CH - COOH HO ─ CH ─ COOK
K+ + │ → │ ↓ + H+
HO - CH - COOH HO ─ CH ─ COOH
білий
До реакційної суміші додають натрію ацетат:
СН3СООNa + H+ → CH3COOH + Na+
Утворенню осаду сприяє додавання 95% спирту і струшування пробірки. Осад нерозчинний в оцтовій кислоті, але розчинний в мінеральних кислотах і розчинах лугів.

Цитрати
1. З розчином кальцій хлориду при кип’ятінні утворюється білий осад, розчинний у розведеній хлоридній кислоті:

Аналіз ненасичених вуглеводнів
Бромування ненасичених вуглеводнів
R-CH=CH-R1 + Br2 ? R -CHBr-CHBr-R1
2. Окиснення ненасичених вуглеводнів (проба Байєра)
R-CH=CH-R1 + H2O + O ? R-CH(OH)–CH(OH)-R1
3R-CH=CH-R1 + 2 KMnO4 + 4 H2O ?
3 RCH(OH)-CH(OH)R1 + 2KOH +2 MnO2

3. Положення подвійного зв'язку визначають озонуванням.
4. Дієнові вуглеводні ідентифікують за реакцією Дільса-Альдера – утворюються кристалічні продукти у реакції з малеїновим ангідридом.
5. Ацетилен і його похідні утворюють нерозчинні продукти з солями арґентуму, купруму (І), меркурію

АНАЛІЗ ГАЛОГЕНОВМІСНИХ СПОЛУК
1. Найпростішою попередньою пробою на наявність галогену в складі органічної речовини є проба Бельштейна.
2. Реакція з розчином арґентум нітрату
Щоб довести наявність галогену в молекулі органічної речовини, треба перевести його в іоногенний стан. Наприклад, для переведення галогену в іоногенний стан використовують реакцію лужного гідролізу при нагріванні з водним розчином натрію гідроксиду. Далі проводять реакції з арґентум нітратом.

Виявлення спиртів
Реакція естерифікації. Продукти реакції ідентифікують за характерним запахом або температурою плавлення.
2. Йодоформна проба
С2Н5ОН+ 4І2+6КОН ? СНІ3↓+5КІ+НСООК + 5Н2О
3. Реакції окиснення. Утворені при цьому альдегіди або кетони встановлюють за характерним запахом або відповідними якісними реакціями. Ця реакція застосовується, наприклад, для визначення домішки метилового спирту в етиловому.

Виявлення багатоатомних спиртів
Реакція з купрум (ІІ) гідроксидом

Виявлення фенолів
1. Реакція з ферум (ІІІ) хлоридом

2. Утворення трибромфенолу
2,4,6-трибромофенол тетрабромо-
циклогексадієнон

Виявлення альдегідів і кетонів
Реакція “срібного дзеркала”
AgNO3 + NH4OH ? AgOH + NH4NO3
AgOH + 2NH4OH ? [Ag(NH3)2 ]OH + 2H2O
Н-CHO + 2[Ag(NH3)2 ]OH ? 2 Ag + 4 NH3 + H2O + НCOOH
2. Реакція альдегідів з купрум (ІІ) гідроксидом
CuSO4 + 2NaOH ? Cu(OH)2 + Na2SO4
RCHO + 2Cu(OH)2 ? Cu2O +2H2O+RCOOH

3. Якісні реакції на ацетон
А) I2 + 2NaOH → NaOI + NaI + H2O
H3CCОCH3 + 3NaOI → H3CCОCI3 + 3NaOH I3CCОCH3 + NaOH → CHI3+ H3CCОONa
Б) Na2[Fe(CN)5NO] + СН3С(О)СН3 + 2NH4OH → →(NH4)2Na2[Fe(CN)5–O–N=CHC(O)CH3]
+2H2O

Виявлення глюкози
1. Реакція «срібного дзеркала»:
2. Окиснення глюкози Cu(OH)2:

Виявлення амінів
Реакція з нітритною кислотою

2. Ізонітрильна проба
3. Реакція з бромною водою

Амінокислоти аліфатичного ряду
1. Реакція з солями купруму (ІІ)
2. Реакція з нінгідрином